Громадсько-політичне видання "Прес-Центр"

Інтерактивна карта Черкаського р-ну. Потрібен Flash.
З
20.02.2012 08:05

Суперагент з Черкащини пройшов життєву стежину Джеймса Бонда


Іллюстрація до новини ""
Життя нашого земляка Олександра Барміна видалося по вінця наповненим дивовижними пригодами та несподіванами поворотами долі. Він був радянським розвідником і дипломатом, комбригом, а згодом став чоловіком внучки Теодора Рузвельта і керівником російської служби "Голосу Америки"! Подібним послужним списком міг похвалитися хіба що Джеймс Бонд.

Сільський Графф

Олександр Григорович Бармін народився 16 (28) серпня 1899 року в селі Валява Городищенської волості Черкаського повіту. Справжнє його прізвище – Графф. Це німецьке прізвище, яке вказує не на дворянське походження, а на професію рахівника. Батько був німцем, доволі заможним, учителював у Валяві. Мати Тетяна була місцевою селянкою. Батьки швидко розлучилися, тож до дев'яти років хлопчика виховували мати і дід. Потім навчався в Київській гімназії. Мати працювала на поденній роботі в Управлінні залізничних доріг, потім – санітаркою. Жили бідно. Як почалася Перша світова війна, батько зовсім перестав допомагати сину і невдовзі помер. Мати вдруге вийшла заміж, народила ще трьох дітей. Коли Олександру було 15 років, вітчим вигнав його з дому. Щоб знайти гроші на оплату навчання, хлопець давав приватні уроки, переписував папери для сільради, рубав людям дрова, розвантажував баржі на Дніпрі, човном перевозив пасажирів, працював в артілі лісорубів. Кілька разів доводилося залишати навчання.

У гімназії захопився політикою, проявляв активність в учнівському самоврядуванні, чим викликав неприязнь ровесників – вихідців з багатих сімей. Коли навесні 1918 року німці проводили масові арешти неблагонадійних киян, був арештований за доносом когось із ровесників. При арешті хлопця сильно побили. Він швидко утік з-під варти і перебрався до рідної Валяви.

У селі поселився у дядька, сказав, що приїхав на канікули, і пробув до жнив. До того часу почастішали випадки насильства і грабунки німців та жандармів. Восени Олександр потрапив під їхню гарячу руку, коли заступився за селянку. Після розстрілу німцями кількох селян подався з групою молоді в ліс партизанити. Невдовзі вони спалили маєток місцевої графині Браницької, де таборилися кайзерівці. Почалися нові репресії, тому Олександр з друзями манівцями через ліси Київщини і Чернігівщини подалися на схід.

До Києва повернувся в лютому 1919 року з Червоною Армією. Склав іспити до університету, але швидко залишив навчання, щоб стати військовим, вступив у більшовицьку партію. Аби нікому не різало слух "графське" прізвище, змінив його на Бармін. Це нікого не дивувало, адже навіть вождь Ульянов став Леніним, а Джугашвілі – Сталіним. У 22 роки отримав ранг ком-брига, був уповноваженим Туркестанського фронту, консулом у Бухарі. Одружився. Дружину звали Ольгою. Вона народила хлопчиків-двійнят, але померла при пологах. Навчався на командирських курсах, закінчив три курси Військової академії, курси наркомату закордонних справ і зовнішньої торгівлі. Вивчив фарсі, а також англійську, італійську, французьку, польську, французьку мови. Мав авантюрну вдачу – міг запросто прикрасити анкету вигаданими подвигами.

Дипломат і розвідник

У 1923–1925 роках Олександр Бармін працював генеральним консулом СРСР у Персії. Обіймав високі дипломатичні та зовнішньодипломатичні посади, зокрема був головою всесоюзного об'єднання "Автомотоекспорт". Дипломатичну діяльність поєднував з роботою в розвідці. До середини 1930-х років став резидентом Головного розвідувального управління у Франції, а в 1937 році – повіреним у справах СРСР у Греції.

Радянською країною котилася хвиля репресій, знищували відомих партійних та військових діячів. Як розвідник Бармін прекрасно розумів, що йому не пробачать дружби з Троцьким та іншими, вже розстріляними, партійцями. Помічав, що його приватне листування перевіряється, до робочого кабінету в посольстві таємно навідуються нишпорки. Коли надійшов виклик до Москви, зрозумів, що його арештують. Хоч вдома чекали сини, вирішив тікати за кордон. Потім писав у своїх мемуарах: "Що ж подумають мої хлопчики, якщо мене арештують за якимось жахливим фальшивим звинуваченням? Вони повірять офіційному повідомленню. Ніхто не стане на мій захист, і я ніколи не зможу виправдатися. І я назавжди втрачу своїх синів. Я подумав, що тільки залишаючись за кордоном, буду мати шанс коли-небудь повернути їх і сказати їм правду". Він повідомив начальство, що йде у відпустку, і 18 липня 1937 року втік у Францію, де попросив політичного притулку.

Принагідно зазначимо, що в 1937 році відмовилися повертатися на Батьківщину, щоб не бути розстріляними, ціла низка радянських розвідників – Натан Рейсс, Вальтер Кривицький, Максим Штейнберг...

Впливовий перебіжчик

Опинившись на Заході, Бармін виступав у пресі проти політики Сталіна, одним із перших висловив гіпотезу, що вбивство Кірова було справою рук Кремля задля розправи над когортою старих більшовиків.

Небезпідставно побоюючись за своє життя (значну частину перебіжчиків радянські спецслужби вистежили й убили), Бармін у 1940 році перебрався до США. Про долю своєї матері й синів, що залишилися в СРСР, він більше ніколи не чув.

У Нью-Йорку подав заяву на статус політичного біженця і на громадянство США. Став першим радянським перебіжчиком такого високого рангу. Він знав чимало таємниць радянських вождів, але тим ніхто не зацікавився, адже в Америці ще не було розвинутої розвідувальної служби. Згодом наш земляк доклав зусиль для її створення.

Разом з іншими утікачами від комунізму працював перекладачем у центрі радіоперехоплення компанії Ен-Бі-Сі. У 1941 році Бармін пішов служити до американської армії. Газета "Нью-Йорк таймс" відгукнулася публікацією "Колишній російський генерал – рядовий армії Дядька Сема". Свою нову військову кар'єру почав будувати з нуля. В 1943 році вступив на службу в Управління стратегічних служб США, що заклало основи ЦРУ. Його залучали як спеціаліста з Радянського Союзу в рамках секретних урядових проектів. Отримав допуск до державних таємниць США. Разом із князем Оболенським переклав на англійську "Посібник радянських партизанів". Виявляв радянських шпигунів в американській армії. Так працював до 27 вересня 1944 року. В пресі критикував дружбу США зі сталінським СРСР, а тому зі служби довелося звільнитися. Захопився журналістикою, писав мемуари. Переконував читачів, що Радянський Союз є тоталітарною країною, що насаджує таку несправедливість і жорстокість, яких людство не знало з часів середньовіччя. "Працюючи над книгою, – писав він, – я відчуваю, ніби ходжу по цвинтарю. Всі мої друзі і колеги вбиті. Те, що я живий, здається якоюсь помилкою".

Олександр Бармін працював на різні журнали, а в 1948 році очолив російську службу радіостанції "Голос Америки". Працював там 16 років. В часи холодної війни його антикомуністичні переконання були затребувані.

У 1959 році Бармін консультував віце-президента США Річарда Ніксона і його дружину Патрицію перед поїздкою до Москви, навчив ряду російських фраз. Ніксон писав: "Хоч Ви не були з нами в поїздці по Радянському Союзу, хочу сказати, що її успіх значною мірою пов'язаний з Вашими зусиллями. Ті кілька російських фраз, яких Ви нас навчили, дозволили знаходити контакт з людьми… Дякую за терпіння і майстерність, з якими Ви нас навчали і терпляче підлаштовувалися під наш денний розклад". З 1964 по 1972 роки Олександр Бармін працював старшим радником у радянських справах в Інформаційній агенції США. Отримав три нагороди від федерального уряду.

Зять Рузвельта

Цікаво складалося і особисте життя Олександра Барміна. В 1948 році він одружився з Едіт Рузвельт – внучою колишнього президента Теодора Рузвельта. Йому було 49 років, нареченій – 20, вона щойно закінчила коледж. Для неї це був перший шлюб, для нього – третій. Проте у 1952 році вони розлучилися, хоч дружина була вагітною. Їхня донька Марго згодом стала відомим журналістом.

Олександр Бармін одружився ще раз – з російською емігранткою Галиною Доманицькою, яка народила йому трьох дітей: Тетяну, Софію та Андрія. Помер наш земляк на католицьке Різдво 25 грудня 1987 року. Йому було 88 років. Дружина пережила його на 10 років.

Підготував: Володимир ЧОС
Джерело: Прес-Центр

Версія для друку


Коментарі
Коментарі можут залишити лише зареєстровані користувачі.
Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.
Варто почитати

MARKETGID NEWS


Украинская Баннерная Сеть

 

 

JOIN.UA

Погода, Новости, загрузка...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

MARKETGID NEWS

Останні новини

Повна стрічка новин

Керівник проекту:Віталій Латишев;

Дизайн та флеш: Дмитро Гончаренко

bigmir)net TOP 100