Громадсько-політичне видання "Прес-Центр"

Інтерактивна карта Черкаського р-ну. Потрібен Flash.
З
28.03.2010 11:01

Людина, яка шукала таємницю святих


Іллюстрація до новини ""
Фото: Людмила ТАРАНЕНКО
Один з найбільших мислителів російського зарубіжжя Петро Іванов народився в Черкасах.

Його книжки були в бібліотеці Льва Толстого. До революції їх перевидавали по кілька разів, а в радянські часи – таємно завозили з-за кордону і робили ксерокопії... Сам же автор доживав віку в далекому Парижі, безоплатно займаючись доброчинністю і маючи можливість поїсти лише один раз на день.

Петро Іванов походив із російського дворянського роду. Дядько нашого героя, Олександр Іванов, тридцять років працював у Льва Толстого переписувачем його рукописів. Зв’язки з письменником підтримував і Петро Іванов, який згодом надсилав йому свої книжки. Нині вони зберігаються у Музеї Толстого в Ясній Поляні.

Народився Петро в Черкасах 10 лютого 1876 року в родині генерала Костянтина Іванова. Він був первістком у багатодітній родині Костянтина Петровича. 1901 року закінчив історико-філологічний факультет Московського університету, а через два роки написав своєрідне дослідження "Студенти в Москві. Побут. Характери. Типи", яку високо оцінили письменники Серафимович і Горький і яку потім було двічі перевидано. Згодом з’явилася ще одна книжка Іванова – "Ворогам Леоніда Андреєва".

Петро був красивим і популярним серед жінок юнаком, жив на широку ногу, не шкодував грошей на зібрання богеми, аристократів, творчої інтелігенції. Навіть одружившись з дівчиною із багатої промислової родини Морозових, яка народила йому дочку, Петро не заспокоївся. Одного разу захопився іспанською цирковою артисткою й поїхав за нею в Мадрид. Щоправда, коли в нього закінчилися гроші, дівчина його покинула. Вдома Петра чекала ще більша втрата – від інфекційної хвороби померли дружина і дочка. Сам Іванов на нервовому ґрунті почав втрачати слух. І, як це часто буває, в горі колишній гультяй і марнотрат навернувся до Бога...

З приходом радянської влади все майно Іванова було відібрано, а його самого десь 1923 року – разом з багатьма провідними представниками російської інтелігенції вислано з країни. Петро Костянтинович поїхав у Берлін до брата, а звідти вони разом перебралися до Парижа. Щоб прогодувати сім’ю, брат влаштувався шофером. Петрові Костянтиновичу виділили кімнату і раз на день годували – на більше грошей не вистачало.

Сам Петро постійної роботи знайти не міг. Давав уроки російської мови, торгував з лотка суницями і фруктами. Намагався підтримувати зв’язки з колишніми колегами – письменниками, філософами. Але справжнім покликанням Петра Костянтиновича стало піклування про бідних й хворих емігрантів з СРСР. Він відвідував їх у лікарнях, давав їм читати книжки, підтримував подарунками. На подарунки не соромився просити подаяння у багатих людей. Померлих заносив у свій синодик і поминав їх за службами.

Петро Костянтинович став глибоко віруючою людиною. Відвідував Трисвятительське подвір’я Московського патріархату в Парижі, засноване митрополитом Веніаміном (Федченковим).

"Він відрізнявся дивовижною незлостивістю, – згадував митрополит. – У нього не було і не могло бути ворогів!.. Найдивовижнішим у ньому була молитва... Я міг постійно бачити, як він молився! Впаде, бувало, на коліна перед образом Божої Матері чи св. Миколая зі свічечкою, підніме очі свої догори, – і напівпошепки про щось говорить, як живий з живим. Потім підніметься з колін, поставить свічечку і скаже майже вслух: "Дякую Тобі, Пресвята Богородице!" або "святителю отче Миколаю"..."

У Парижі Петро Іванов написав дві фундаментальні книжки: "Таємниця святих", у якій передбачив падіння радянської системи без втручання ззовні, і "Смирення у Христі", написану на підставі власного духовного досвіду. У своїх працях Петро Іванов ставив сучасникам у приклад високу духовність перших християн, а також християн Київської Русі, згодом "зіпсовану" Московською державою. Пізніше книжки Іванова мали велику популярність серед радянської інтелігенції 1970-х, коли вони поширювалися самвидавом...

Помер Петро Іванов 15 липня 1956 року. Навіть ті, хто ставився до його особи і творчості критично, звертали увагу на його високу духовність, що виявилася й на смертному одрі. "Добре помирав," – казали про нього.

Підготував: Максим СТЕПАНОВ
Джерело: Прес-Центр

Версія для друку


Коментарі
Коментарі можут залишити лише зареєстровані користувачі.
Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.
Варто почитати

MARKETGID NEWS


Украинская Баннерная Сеть

 

 

JOIN.UA

Погода, Новости, загрузка...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

MARKETGID NEWS

Останні новини

Повна стрічка новин

Керівник проекту:Віталій Латишев;

Дизайн та флеш: Дмитро Гончаренко

bigmir)net TOP 100