Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

06.08.2008 11:12

Чигиринщина "вистрілила" археологічними знахідками


Іллюстрація до новини "Тетяна Нераденко вважає, що фігурку вепра використовували у мисливських культових церемоніях"
Тетяна Нераденко вважає, що фігурку вепра використовували у мисливських культових церемоніях
Фото: Сергій КОСЕНКО
Золотий перстень із Суботова та унікальна статуетка вепра з Новоселиці – ось лише деякі з трофеїв черкаських археологів.

Директор Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Василь Полтавець може годинами розповідати про історію свого краю і про те, які скарби ховаються в глибинах Чигиринської землі. Йдеться насамперед про археологічні знахідки.

– У цьому плані Чигиринщина неймовірно багата. Без перебільшень, це один із найунікальніших районів України. На місці одних поселень виникали інші, археологічний "пиріг" нашаровувався з кожною епохою – це й білогрудівська й чорноліська культури, скіфи, сармати, черняхівська культура, – пояснює Василь Іванович. Цьогорічні знахідки двох археологічних експедицій, які працювали кілька місяців на замчищі Богдана Хмельницького в Суботові і в урочищі Молюхів Бугор неподалік Новоселиці, без сумніву, стануть яскравими експонатами музею заповідника.

Кабанчик віком у п’ять з половиною тисяч років

– Подивіться, як майстерно виліплена фігурка і як добре вона збереглася – добре помітно очі і навіть ніздрі, – археолог Тетяна Нераденко не приховує своєї втіхи від знахідки. Керамічну статуетку вепра вона обережно тримає на долоні. Не дивно, адже глиняному кабанчику – п’ять з половиною тисяч років!

Молюхів Бугор, що за 500 м від Новоселиці, Тетяна Миколаївна розкопує 12-ий польовий сезон. За цей час на поверхню підняли більш ніж 70 тис. знахідок (кераміка, крем’яні знаряддя праці) і близько 60 тис. кісток тварин. Найдавніші знахідки стосуються епохи неоліту (друга половина V–ІV тис. до н. е.) і енеоліту (друга половина ІV – перша третина ІІІ тис. до н. е.). Племена середньостогівської культури (за назвою с. Середній Стіг у Запоріжжі, де вперше виявили поселення цієї культури), котрі населяли цю територію в ту сиву давнину, були одними з найдавніших індоєвропейців на території України. А тому їх можна вважати пращурами сучасних індоєвропейських народів, до яких належать і українці. Середньостогівці першими на території України одомашнили коня (у першу третину ІV тис. до н. е.), щоправда, спочатку вони використовували тварин виключно як м’ясо, а вже потім – як тяглову силу.

Знайдений черкаською експедицією керамічний веприк – друга фігурка цієї тварини, виявлена у середньостогівській культурі (першу, але пошкоджену, розкопали півстоліття тому). І друга фігурка тварини з Молюхового Бугра – у 1992 році тут знайшли статуетку черепахи.

– Фігурка вепра була або культовою річчю, або іграшкою. Але я схильна вважати, що це все ж таки культова річ, яку використовували у мисливських церемоніях. По-перше, іграшок було б більше, по-друге, статуетка виліплена дуже майстерно, давній майстер вдало передав усі характерні риси тварини, – каже Тетяна Миколаївна.

Дослідниця вважає цю фігурку надзвичайно цінною з точки зору давніх культів, адже в індоєвропейських релігіях верховною твариною у бога грому і війни був саме вепр.

Перстень Хмельницьких?

Досліджувати замчище Хмельницького в Суботові розпочали ще в 50-х роках минулого століття, відновили в 1970-х і з перервами продовжували до початку 1990-х. Археологи знаходили тут не тільки матеріали XVII ст., пов’язані з часами Хмельницького, а й речі набагато раніших епох – зокрема кераміку доби бронзи (ІІ тис. до н. е.), скіфського часу (V–III ст. до н. е.), слов’янські землянки (VIII–IX ст. н. е.).

– Метою було знайти палац Богдана Хмельницького, – зізнається керівник цьогорічної експедиції Дмитро Куштан. – Але такого не сталося, можливо, споруда в іншому місці, а можливо, її там узагалі не було.

Проте одну річ, котра, як можна припустити, належала комусь із родини гетьмана, археологи таки знайшли. Йдеться про найцікавішу знахідку на замчищі – перстень зі щирого золота з бірюзою, розкопаний на глибині близько півметра. Прикраса виготовлена на мініатюрний пальчик (діаметр її 15 мм), а всередині має вигравійовану монограму – літери ФХ. "Ми сподіваємося, що "Х" – то "Хмельницька", але достеменно це не відомо. Можемо лише припускати, що цей перстень належить комусь із родини Хмельницьких, – розповідає Дмитро Павлович. – Перстень – найцінніша знахідка і не лише тому, що зроблений із золота, хоча й за 15 років моєї роботи в археології це перша в області знахідка з коштовного металу. Цінність персня насамперед у монограмі". Кому належала прикраса, науковці встановлюватимуть пізніше, спираючись на історичні джерела і архівні описи. Поряд із перснем дослідники знайшли дві шведські монети. Вони добре збереглися і так само, як перстень, датуються серединою XVII ст. Загалом серед трофеїв – шість середньовічних монет.

Іще на замчищі експедиція розкопала три слов’янські житла, схожі на ті, котрі виявляли у 50–60 роках ХХ ст. У VIII ст. на порозі часів Київської Русі на цих територіях жили літописні поляни. Вони будували досить тісні житла-напівземлянки квадратної форми, в кутку кожного – піч. Цікаво, що кутами суботівські житла розташовані строго по сторонах світу. Хатини виявилися поруйнованими. Дослідники припускають, що це зробили самі мешканці, адже в жодному з жител не знайдено й цілого горщика. Швидше за все, археологам дісталися покинуті хижі пращурів.

Знайшли також два поховання. "Що вони роблять на замчищі? Це треба записати в загадки. Якби там було кладовище, поховань би було набагато більше, – розповідає Дмитро Павлович. – В обох похованнях немає жодної речі, яка б допомогла визначити їхній час. Одне поховання дитяче, головою на південь, тобто не за християнською традицією. Важко сказати, якого часу – може, кочівницьке, сарматське. Інше – християнське, головою на захід і датується приблизно ХІХ ст.".

Знахідки будуть передані в музей заповідника. А згодом, як у Суботові завершать відтворення музею-садиби Хмельницького – то в його павільйони.

Підготував: Вікторія МАЛЬОВАНА
Джерело: Прес-Центр