Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

09.03.2019 11:11

Усі дороги ведуть до Канева – тому й Шевченко його вибрав…


Іллюстрація до новини "Давньоруський град Родень (реконструкція) стояв на Княжій горі, що поруч з Чернечою. У прадавні часи він був резиденцією київських князів…"
Давньоруський град Родень (реконструкція) стояв на Княжій горі, що поруч з Чернечою. У прадавні часи він був резиденцією київських князів…
Фото: http://cossackland.org.ua
Ще батько Данила Галицького, князь Роман Мстиславич, починав звідси "політичну кар’єру", тут спочили козацькі гетьмани, сюди Грушевський збирався перенести столицю УНР…

Пів століття тому тодішній генсек ООН – бірманець У Тану – зізнався: "Заздрю українцям – маєте Шевченка. Це геній не тільки України. Це велет, титан людської думки, поет всеосяжний. Месія, що належить світові. Разом із Шевченком, з його словом – ви, українці, безсмертні". Коли в 1914-му в Російській імперії заборонили святкування сотої річниці від дня його народження, лідер більшовиків Владімір Ленін констатував:"Після цього заходу мільйони і мільйони "обивателів" стали перетворюватися на свідомих громадян і переконуватися в правильності того вислову, що Росія є "тюрмою народів".

Протоєрей Російської православної церкви Івана Чернавін 1941 року видав брошуру "Тарас Шевченко і його релігійно-політичні погляди", в якій висловлювався подив із приводу того, чому скрізь, де збиралися хоч би три-чотири українці, – в Росії, Америці й Парижі, "дні народження й смерті батька мазепинського руху оточені якимось магічним вшануванням". За даними Чернавіна, відзначення століття від дня народження поета супроводжувалося страйками й маніфестаціями з гаслами "Хай живе вільна Україна!" навіть у Сибіру.

Сучасний російський політолог Андрій Окара взагалі примудрився назвати Шевченка автором... України. Гучно заявив, що "не було б його – не існувало б і такої країни".

Історик Іван Крип'якевич запевняв, що саме "Кобзар" Тараса Шевченка "був для всіх українських поколінь вічно свіжим джерелом пізнання і натхнення".

Командуючий Української повстанської армії Володимир Кук твердив, що саме ця книга була для нього та його вояків головним підручником.

Саме Тарас, запитавши "Чиї сини?" і "Нащо здалися вам псарі?", здійснив, зі слів сучасної української письменниці й культуролога Оксани Забужко, коперниківський переворот в історії української самосвідомості…

Tyт, у Каневі було засноване "Братство Тарасівців", активісти якого творили партії, котрі проголосили 22 січня 1918 року незалежність України.

А 1978-го ветеран ОУН з Калуша Олекса Гірник спалив себе, протестуючи проти русифікації, теж саме на могилі Тараса Шевченка…

Не лише в народних прислів'ях стверджується, що "Шляхи України у Каневі сходяться" і "Ніде не будь, а в Каневі побувай, з Чернечої гори на світ подивися", – саме на ній створюють сучасні політики свої передвиборчі блоки.

Однак і Тарас Шевченко зовсім не випадково прагнув спершу поселитися саме там, а врешті-решт – спочити.

Місце свого останнього спочинку підшукав чи не найнезвичайніше в усій Україні. Адже, приміром, Одеська обсерваторія просила 1926 року встановити на Чернечій горі телескоп тому, що атмосфера тут – найпрозоріша в країні і за небесними світилами можна спостерігати весь день. А чому – невідомо...

Та й найпотужніші буревії не зачіпають дерева навколо могили Шевченка у радіусі 50 метрів. І якщо в розрізах гірської породи інших гір етапи творення Землі відображені послідовно, то в Чернечій найстаріші пласти – нагорі.

Тобто хронологічно кам'яний "пиріг" розташувався з точністю до навпаки. Науковці, часто збираючись на міжнародні конгреси й симпозіуми, присвячені цій таємниці, досі ламають голови над нею. Академік Микола Біляшівський записав такі свідчення місцевого жителя: "Шевченко більш усього облюбував гору Чернечу, де тепер його могила, казав: "Оце могила Підкови, отут і мене поховайте".

Своєю чергою, гетьмани Іван Підкова, Яків Шах і Самійло Кішка, за переказами, заповідали поховати їх у Каневі тому, що "саме там зародився увесь наш рід". Принаймні частина істориків переконана, що етнонім Русь походить саме від ріки Рось, яка протікає й у цих місцях.

Харківський історик Олександр Головко вважає, що "українами" (вперше етнонім ужито в 1187 році) літописці називали не околиці Русі, а винятково ті її терени, на яких не було у ті часи князів. Тобто ці землі були "украяні" для себе їхнім населенням.

Коли ж саме ці придніпровські терени землі були вперше "украяні" згодом для себе козаками – вихідцями з Канівського й Черкаського староств, то й вони назвали свої землі Україною. Так назва Україна додалася до давньої назви нашої землі – Русь.

За даними історика Олени Апанович, саме "на територію Південної Київщини (район Черкас і Канева) тікали з далекої Галичини, Волині та Поділля, з міст і сіл Північної Київщини" ті, хто на чолі з Канівським і Черкаським старостою Дмитром Вишневецьким стали першими козаками.

Саме неподалік Канева була й одна з їхніх столиць – Трахтемирів. А доживали свій вік козаки в заснованому ними поруч Чернечої гори монастирі Пресвятої Богородиці, про Успенську церкву якого, побудовану з козацьких чайок, Шевченко писав:"Давно стоїть, виглядає Запорожця з Лугу... Молюсь тобі, Боже милий, Господи великий! Що не дав мені загинуть, Небесний владико, Що дав мені добру силу Пересилить горе, І привів мене, старого, На ті святі гори". Після того, як козацько-селянське повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького охопила всі терени, заселені нашими предками, то вони поширили назву "Україна" на всі їхні землі.

Таким чином, та місцевість, яку облюбував собі для свого вічного спочинку Тарас Шевченка, була епіцентром України задовго до його народження.

До речі, саме з Канівського уділу розпочав свою політичну кар'єру князь Роман Мстиславович – батько Данила Галицького і творець Галицько-Волинської держави – першої, до складу якої входили тільки українські землі.

У тому числі – й Київ. Коли ж його спалили 1240 року монголи, то тимчасовим адмінцентром Придніпров'я став... Канів. А 1918 року голова Центральної Ради Михайло Грушевський навіть збирався перевести до нього столицю УНР. Однак не встиг.

Позаяк Шевченко заповів, аби його поховали на могилі, а не в могилі, нею 1861 року визнали всю Чернечу гору й упродовж тривалого часу на ній не було нічого, окрім дубового хреста, який замінили в 1884-му чавунним із бронзовим покриттям і позолоченим горельєфним зображенням поета в профіль, виготовленим народним коштом…