Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

03.02.2008 15:03

Пірат, козак і адмірал


Засновник військового флоту США Пол Джонс вважав себе українським козаком.

Штатівська енциклопедія називає Пола Джонса (1747–1792) "першим і одним із найвидатніших героїв американського флоту за всю історію його існування".

В 13 років він залишив батьківський дім і найнявся юнгою на корабель. Екіпаж займався контрабандою, перевозив чорношкірих рабів з Африки. За шість років Джонс дослужився до першого помічника капітана. Потім боровся за незалежність США. Він називав себе близнюком зоряно-смугастого прапора, адже в один день конгрес узаконив державний стяг і призначив Пола Джонса командиром фрегата "Рейнджер". Він прорвав британську блокаду і доставив боєприпаси й харчі армії Джорджа Вашингтона. Курсуючи Атлантикою захопив 56 англійських торгових суден. Сміливий пірат висаджував десанти на берегах королівства, спалив порт. Коли війна закінчилася, осів у Парижі, де сумував без слави і пригод.

В той час Росія вербувала тямущих офіцерів для війни проти Туреччини. Пол Джонс отримав особисте запрошення від Катерини ІІ. Не дивно, адже за подвигами безстрашного капітана її розвідка спостерігала вже 9 років. При особистій зустрічі переконаний демократ подарував самодержиці примірник Конституції США. З її кабінету вийшов у званні контр-адмірала.

Джонса призначили на Чорноморський флот. Він багато чув про запорізьких козаків й вирішив поближче познайомитися з цими сміливцями. Двічі відвідував козацький табір. Познайомився з козацьким кошовим Сидором Білим та його бойовими побратимами. Пола Джонса нарекли Павлом та урочисто прийняли у запорожці. Йому подарували козацьку шапку, червоний кунтуш і шаровари, чоботи, пояс з пістолетами, люльку і дорогу турецьку шаблю. Американець, як годиться, перехилив чарку горілки, що стояла на шаблі.

Контр-адмірал побратався з козаком Іваном, прізвище якого історія не зберегла. Коли стояв сильний туман, вони сіли в човен і потихеньку підпливли до великого турецького вітрильника (щоб весла не плескали у воді, обмотали їх ганчір’ям). Американець дістав крейду й розмашисто вивів на турецькому борті: "Спалити. Пол Джонс". Цікаво, що Джонс потім часто одягав козацьке вбрання смалив козацьку люльку. Вигляд контр-адмірала в шароварах "шириною з Чорне море" вражав усіх, хто знав його раніше.

Пол Джонс легко знайшов спільну мову з Суворовим. В червні 1788 року турецькі укріплення під Очаковом із суходолу штурмував Суворов, а з моря Пол Джонс. Турецький Ески-паша на прізвисько Відважний Крокодил утік, втративши майже дві тисячі вояків. За блискучі успіхи у цих боях Пол Джонс отримав орден Святої Анни. Йому запропонували посаду командувача Балтійського флоту. Але проти "американського бунтівника" були англійські офіцери, яких на Балтиці служило чимало. Довелося звільнитися й переїхати до Франції.

А через три роки Пол Джонс несподівано помер. Помер стоячи, з книгою Вольтера у руці. Йому було лише 45 років. Поховали Джонса на звичайному парафіяльному цвинтарі. Але друзі були переконані, що Америка рано чи пізно згадає свого героя. Тому тіло поклали у герметичну труну і залили спиртом. У 1905 році земляки розшукали занедбану могилу Пола Джонса. Заспиртоване тіло переправили до США і з найвищими почестями перепоховали на території військово-морської академії в присутності президента Теодора Рузвельта. Про його пригоди писали романи Фенімор Купер та Олександр Дюма.

Підготував: Володимир ЧОС
Джерело: Прес-Центр