Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

03.08.2012 19:24

Українська хата


Іллюстрація до новини "Картина Іллі Рєпіна
Картина Іллі Рєпіна "Хата"
Хата – це й історична категорія. В її інтер’єрі, організації, конструктивних особливостях відбиваються українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї й обряди. Хата, по суті, була втіленням всього світу, всього життя людини, її роду.

Українське народне житло пройшло складний багатовіковий шлях розвитку. Принаймні вже від енеоліту, трипільської культури можна вести мову про заміну первісної форми житла – хатини на справжній будинок. Цікаво, що трипільське житло за своїми конструктивними особливостями, матеріалами, оформленням інтер’єру дуже подібне до традиційної української хати. Напевно, це не випадковий збіг. Тут можна вбачати початок формування традиції будівництва житла.

У Київській Русі, як стверджують археологи, вже було віконне скло. Шибка мала заокруглену форму й сягала 20–30 см. Такі шиби кріпилися на рамі й утворювали вікно. Великі вікна на той час були рідкістю. Скло було занадто дороге, доступне лише заможним людям і вельможам. Вікна налічували чотири, шість, дев’ять, зрідка дванадцять шиб. Бідніше населення користувалося бичачим міхуром, який натягали на дерев’яний обруч і вставляли в раму з заокругленим отвором.

Досліджене Жовнинське козацьке городище-фортеця XVІІ ст. (1624–1638 роки) своїми конструктивними особливостями й побудовою дуже подібне до городищ давньоруських часів. Основу валу становила внутрішня сторона з дубових зрубів, яка була вкрита товстим шаром обмазки. Кліті-курені також обмазувалися глиною. Поверх обмазки, обпаленої пожежею, подекуди можна бачити сліди побілки.

Як зазначав Дмитро Яворницький, на козацьких зимівниках хати будувалися або з рубленого дерева, або ж плетені з хмизу чи лози, обмазані глиною. Найпростішим житлом самотніх козаків за межами Січі та зимівників були так звані бурдюги – напівземлянки, які мали плетені з лози стіни, обмазані глиною, земляну підсипку навколо наземної частини стіни, невеликі віконця на чотири шибки-кружальця. Опалювались ці споруди по-чорному, але не від печі, а від відкритого вогнища (кабанця, або мечета), на якому й готували їжу.

За козацької доби стіни хатні ставили зрубні або каркасної конструкції. Побутував традиційний трикамерний тип житла: хата–сіни–комора.

В різних частинах України помітні регіональні особливості, але на всій етнічній території (і навіть за її ме-жами) українська хата майже всюди однакова в основних формах і плані. Фасад має видовжену форму. Приміщення найчастіше розміщуються за схемою хата–сіни, хата–сіни-комора, хата–сіни–хата. Житлове приміщення у плані завжди має прямокутну форму, наближену до квадрата (розмір 5х6). Майже скрізь хата має високий дах. За винятком гірських районів Карпат і окремих районів Полісся, хати білені. Точно дотримується схема розміщення дверей і вікон. Майже в усіх регіонах навколо зовнішнього боку стіни насипалася призьба (приспа). Скрізь було поширене оздоблення хати розписом, як зовні, так і всередині. Червона смуга вище долівки – для охорони від нечистих сил. Настінні орнаменти, розписи дверей, надвіконець: дерево життя (квіт), козак, берегиня, інші традиційні орнаменти. Широко використовувалися орнаменти різьбою.

На Поліссі стіни хати будували в зруб. Хати Правобережжя й Поділля мали рублені, вальковані або складені з каменю й обмазані глиною стіни, іноді щедро оздоблені декоративним розписом, дах – чотирисхилий, солом’яний. Хати Лівобережної України мали також рублені або вальковані стіни, обмащені глиною й побілені, різьблені віконні лиштви, піддашки на стовпчиках і солом’яні дахи.

До речі...

Побачила світ науково-популярна книжка професора Черкаського національного університету Віталія Масненка та вихідця з Черкащини, який нині проживає у США, Володимира Ракшанова "Українська хата". Видання розповідає про виникнення й розвиток житла в різних регіонах України, про основні риси української хати, її різновиди. Книжку адресовано не лише фахівцям, а й усім, хто цікавиться українською традиційною культурою.

Підготував: Віталій МАСНЕНКО
Джерело: Прес-Центр