Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

22.07.2011 17:04

Містечко Буки на Маньківщині – батьківщина двох єврейських літературних класиків


Іллюстрація до новини "З берегів Гірського Тікича розпочали шлях у класики єврейської літератури два Мойсеї – Хащеватський і Ольгін"
З берегів Гірського Тікича розпочали шлях у класики єврейської літератури два Мойсеї – Хащеватський і Ольгін
На рубежі ХІХ і ХХ століть у цьому селі, що розкинулося на берегах Гірського Тікича, шестеро з десяти жителів були євреями.

Моя бабуся-українка, яка народилася в Буках, уміла цікаво й дотепно розповідати історії з життя стосунків свого батька, також українця, з сусідами-євреями, в яких він навчився не лише швецького ремесла, але й мови ідиш. Розповідала бабуся й про загибель буцького єврейства у роки Другої світової війни. Особливо зворушливою була оповідь про старенького сусіда, який під час окупації села довго переховувався, а врешті сам пішов здаватися гітлерівцям. Моя бабуся, тоді ще молода дівчина, зустрівши цього діда, що поволі йшов сільською вулицею, здивовано запитала його: "Куди ви? Вас же розстріляють!". А той відповів: "Нехай, доню. Я вже втомився так жити..."

Нині від колишнього єврейського містечка в Буках залишилися самі спогади. Історія зберегла пам’ять про багатьох юдеїв-вихідців з цього села, серед яких виділяються два класики єврейської літератури – Мойсей Хащеватський і Мойсей Ольгін.

Перший із них народився в 1897 році в родині викладача буцької талмуд-тори. В 1916 році закінчив уманське комерційне училище, згодом поступив на навчання в Єкатеринбурзький університет, але не закінчив його, а повернувся в Україну працювати бібліотекарем. З 1921 року жив у Києві, де писав і видавав свої вірші на мові ідиш. Літературознавці називають Мойсея Хащеватського одним із засновників єврейської радянської літератури.

Як і багато інших культурних діячів 1920-х років, Хащеватський активно перекладав рідною мовою світових класиків – Лермонтова, Шевченка, Гейне, Байрона і навіть Шота Руставелі. Не забував і про єврейський фольклор, який активно досліджував.

Мойсей Хащеватський товаришував з іншим відомим єврейським літератором-вихідцем з Черкащини, шполянином Іциком Фефером. Але, на відміну від нього, як твердять літературні критики, Хащеватський був схильний не до пафосності, а до реалізму й навіть "сповідального ліризму". У 1943 році поет загинув на фронті.

Зовсім по-іншому склалася доля іншого письменника на ідиш, який, за даними Російської єврейської енциклопедії, також народився в Буках – Мойсея Ольгіна (1878–1939). Справжнє прізвище цього літератора Новомиський (Новоминський). Навчався у Київському університеті, брав активну участь студентському революційному русі, згодом став членом єврейської соціал-демократичної партії – Бунду. Оскільки через революційну діяльність закінчити Київський університет Ольгіну не вдалося, доучувався згодом у Гейдельберзькому.

Ольгін став відомий широкому загалу як автор публіцистичних нарисів у нелегальній пресі про життя єврейських робітників. Проте революційною діяльністю, притаманною людям його часу і походження, не обмежувався: у 1909 році видав першу шкільну хрестоматію єврейської літератури.

Перша світова війна застала Ольгіна в столиці Австро-Угорщини – Відні. Повернутися в Російську імперію він не міг, але й залишатися в країні, з якою ця імперія воювала, також було неможливо, отже наш земляк перебрався за океан. З цього моменту він стає відомим як американський письменник-публіцист, перекладач, автор оповідань, викладач Колумбійського університету.

І далі залишаючись соціал-демократом, Ольгін симпатизував російській революції й активно популяризував у Сполучених Штатах її "надбання". З того ж таки соціал-демократичного погляду писав і про єврейську та російську літератури. Після того, як у 1920 році відвідав радянську Росію, став ще активнішим її прихильником і навіть вступив до комуністичної партії США, з 1932 року працював власним кореспондентом у цій країні газети "Правда". Цікаво, що революційний пафос, на думку критиків, не затьмарив у його творчості притаманного єврейській літературі "сентиментального психологізму"...

Підготував: Максим СТЕПАНОВ
Джерело: Прес-Центр