Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

26.06.2011 10:06

Старійшина українських сільських стадіонів святкує ювілей


Іллюстрація до новини "Фізкультурне шоу учнів на стадіоні. 9 травня 1987 року"
Фізкультурне шоу учнів на стадіоні. 9 травня 1987 року
Спортивні споруди, як і люди, мають свої біографії, дні народження, а відтак і ювілеї. Цьогоріч у червні своє 75-річчя відзначає сільський стадіон с. Чапаєвка Золотоніського району, який аж ніяк не зарахуєш до рядових спорткомплексів. Адже він є першим за часом відкриття сільським стадіоном України.

Першоджерела

Повертаючись з польського фронту, полки знаменитої 25-ої Чапаєвської дивізії восени 1920 року розташувалися табором на околицях села, що тоді називалося Богушкова Слобідка. Граючи в години дозвілля у футбол, волейбол, городки, змагаючись у бігу, стрибках, метанні бійці дивізії часом запрошували взяти участь у цих фізкультурних заходах і місцеву молодь. Саме завдяки спортивним контактам з чапаєвцями, богушковослобідчани й отримали свої перші уроки з фізичної культури.

У 1924 році Богушкова Слобідка була перейменована на Чапаєвку. Про остаточне утвердження фізкультури в повсякденному житті Чапаєвки можна всерйоз говорити вже починаючи з 1930-х років, коли став на ноги створений у 1929 році місцевий колгосп імені Чапаєва. Він став у другій половині 1930-х років мільйонером, міг собі дозволити значні витрати на соціально-культурне будівництво.

Спочатку молодь Чапаєвки змушена була вдовольнятися для фізкультурних занять імпровізованими майданчиками, роль яких виконували сільські вигони, лісові галявини, а то й просто широкі вулиці. Відсутність спортивного інвентарю компенсувалася використанням нехитрих селянських засобів праці, а для ігор застосовувалися гумові м'ячі чи виготовлені власноруч з напханої ганчір'ям старої панчохи. Уже дещо пізніше з'явилися справжні м'ячі, які тоді виготовлялися з грубої, твердої шкіри, зашнурованої сирицею.

Старожили села пам'ятають, як у першій половині 1930-х років завдяки ініціативі молодих і енергійних учителів фізкультури місцевої школи Вадима Боїна та Івана Пазиненка був обладнаний шкільний спортмайданчик з міні-футбольним полем.

Народження

Кількість спортсменів у селі зростала, і шкільний спортмайданчик уже не вміщав усіх охочих займатися фізкультурою. Тому на спільному засіданні правління колгоспу та виконкому сільської ради за участю фізкультурного активу вирішено було збудувати типовий стадіон. Цю ініціативу схвалили у Києві, допомогли фінансами, направили в село для проектування цього об'єкта та керівництва його побудовою досвідченого столичного інженера Цвенєва. Йому допомагав місцевий зодчий-самоук Пономаренко.

У традиціях того часу київські підприємства, зокрема завод "Більшовик", взяли шефство над спорудженням першого в республіці сільського стадіону. Більшість робіт зі спорудження стадіону здійснювалася методом народної будови. І ще одна цікава деталь: господарі чотирьох осель на місці будівлі стадіону в центрі погодилися на їх знесення і вдовольнилися "тимчасівками" на околицях села.

З огляду на авангардну роль Чапаєвки у "соціалістичній реконструкції села", за перебігом справ у цьому селі пильно стежило партійне керівництво республіки. У березні 1936 року в Чапаєвці побував секретар ЦК КП(б)У Павло Постишев.

Відкриття першого колгоспного стадіону в республіці чапаєвці святкували 7 червня 1936 року. Його переповнені трибуни (на 5 тисяч місць) не змогли вмістити усіх охочих, бо їх прибуло на свято майже 9 тисяч.

Основою стадіону стало повноформатне футбольне поле, а ще було обладнано волейбольний, баскетбольний, гандбольний майданчики, бігові доріжки, сектори для стрибків та метань, добротне гімнастичне містечко. Вражала своїми переконливими розмірами та красою центральна трибуна для почесних гостей під накриттям, а до послуг музикантів була так звана "співоча мушля". Вхід до стадіону вінчала ошатна арка з масивними доричними колонами, підковоподібна форма якої мала символізувати подальші спортивні успіхи Чапаєвки.

З нагоди відкриття першого сільського стадіону за програмою спортивного свята відбулися змагання, в яких узяли участь посланці багатьох областей України та Молдавської АСРР. Чапаєвські легкоатлети виявилися найсильнішими й були нагороджені спортінвентарем на суму 1200 крб. Переможцем з п'ятиборства в особистій першості став чапаєвець Яків Клименко. Зустріч же місцевих футболістів із командою Шевченківської МТС закінчилася нульовою нічиєю.

У другій половині 1930-х років у Чапаєвці налічувалося вже близько 10 бригадних збірних з футболу. Було встановлено спеціальний графік тренувань та зустрічей на сільському стадіоні, арена якого не мала жодного дня спочинку. Чапаєвський стадіон приймав у довоєнні роки й спортсменів інших союзних республік, зокрема Росії, Білорусії, Грузії, Молдавії та ін.

Як засвідчують ветерани, останні передвоєнні спортивні змагання відбулися на чапаєвському стадіоні 4 червня 1941 року. У цей день чапаєвські футболісти помірялися силами з золотоніським "Локомотивом" і здобули впевнену перемогу.

Друге дихання і занепад

З фронту повернулися далеко не всі чапаєвські спортсмени, кожний другий загинув у страшному воєнному вирі. А ті, до кого воєнна доля виявилася прихильною і вони залишилися живими й не покаліченими, відразу взялися відбудовувати зруйнований у роки війни сільський стадіон. "Бути стадіону кращим, ніж до війни" – це гасло об'єднало сільську молодь у тяжкі повоєнні роки. Як засвідчують документи та місцева преса, уже в 1947 році головна спортивна арена села була готова прийняти фізкультурників. Попри неймовірні труднощі того екстремального часу Чапаєвка зуміла відновити своє високе звання лідера сільської фізкультури.

У 1975 році чапаєвський стадіон було ґрунтовно реконструйовано, на це з місцевого бюджету пішло понад 10 тис. крб. З'явилися нові спортивні споруди: добротний двоповерховий палац спорту, 50-метровий тир. Сільський спорткомплекс став ареною захоплюючих змагань: з другої половини 1970-х років тут постійно відбувалися обласні спортивні ігри серед команд ДСТ "Колос". Пам'ятну сторінку у фізкультурну історію села вписав вересень 1977 року, коли Чапаєвка приймала учасників всеукраїнської спартакіади сільських колективів. Збірна нашої області, основу якої становили чапаєвські спортсмени, посіла на цих масштабних змаганнях почесне третє місце.

У не найкращій формі зустрічає свій ювілей старійшина сільських стадіонів України. Давно він уже не озивається стоголосим скандуванням уболівальників, якось непомітно вже майже вщухли тут спортивні пристрасті. З мовчазним докором дивляться на нас мало чи не ущент зруйновані трибуни. На стадіоні частіше від спортсменів можна побачити прип'ятих прямо на колись знаменитій футбольній арені теля чи козу...

Надано обласною організацією Національної спілки краєзнавців України

Підготував: Григорій ГОЛИШ
Джерело: Прес-Центр