Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

07.11.2010 11:09

Антирадянщик, бо... єврей


Іллюстрація до новини "Єврейські літератори, більшість з яких було репресовано у часи боротьби з
Єврейські літератори, більшість з яких було репресовано у часи боротьби з "безрідним космополітизмом". Лойцкер у другому ряду зліва
Фото: http://www.laidinen.ru
Канівчанин Юхим Лойцкер усього себе присвятив дослідженню єврейської культури. За це його оголосили американським шпигуном.

Під час "слідства" у 1950 році Юхим Лойцкер свою "провину" визнав. Вона полягала у занадто гарячій любові до свого народу...

Народився Юхим (Хаїм) Лойцкер 20 березня 1898 року в Каневі. Його батько був простим ремісником. Тож не дивно, що свій шлях у науку майбутній філолог розпочав зі звичайного чотирикласного училища. У 1920–1926 роках Юхим Борисович викладав єврейську мову та літературу, завідував будинками безпритульних у Каневі та Богуславі. А відтак вступив на педагогічний факультет Другого московського державного університету (був такий у 1920-ті роки). Ще будучи студентом, брав участь у складанні єврейської шкільної граматики. А після закінчення вишу повернувся до України, де викладав у Київському вечірньому робітничому університеті й став аспірантом, а далі – старшим науковим співробітником філологічної секції Інституту пролетарської єврейської культури при АН УРСР.

З середини 1920-х років Юхим Лойцкер публікує цілу серію наукових розвідок про єврейську мову і літературу, бере участь у складанні ідиш-українського і російсько-ідиш словника.

Коли у 1930-х роках радянський уряд розгорнув боротьбу з усім національним в радянській культурі, Інститут єврейської культури закрили. Але після цього при Академії наук УРСР продовжував діяти його "усічений" варіант (без історичних і демографічних досліджень) – Кабінет єврейської культури, який очолював член-кореспондент АН УРСР Ілля Співак. Утім, навіть в умовах сталінських репресій, які поглинули значну частину працівників наукових установ, наукові дослідження тут тривали, а Юхим Лойцкер у 1937 році зумів захистити кандидатську дисертацію.

Під час Другої світової війни науковців Кабінету було евакуйовано в Уфу. Там вони продовжували свою роботу, а заодно вели пропагандистську роботу серед українських євреїв. Саме на прохання Юхима Лойцкера український поет Максим Рильський написав віршоване послання єврейському народу, оголошене під час мітингу в Уфі 31 серпня 1942 року. Максим Тадейович писав:

Народе, що землі дав геніїв великих,

Народе, що несеш із вікових глибин

Високий, чесний дух серед обмовин диких, –

Низький тобі уклін!

Нас хліб живив один, одні поїли води.

Ділили, як брати, ми радість і печаль,

І нам за землю цю, за цвіт її свободи

Життя віддать не жаль.

Патріотичний пафос радянських письменників, у тому числі й єврейських, після війни розбився об звинувачення єврейської культурної еліти в "безродному космополітизмі". Потрапив "під роздачу" й Кабінет єврейської культури – його було закрито. Іллю Співака заарештували одразу, й згодом закатували в тюрмі, а Лойцкеру дозволили завершити процес передачі в архів АН УРСР усіх напрацювань Кабінету, після чого 5 березня 1949 року також взяли під варту. Після кількох місяців катувань Юхима Борисовича змусили зізнатися у "зв'язках з єврейськими націоналістами", "пропаганді націоналістичних поглядів", спілкуванні з "буржуазно-націоналістичними єврейськими організаціями США", з якими Лойцкер ділився (о жах!) інформацією про роботу Кабінету єврейської культури!

Особлива нарада при міністрі ДБ СРСР, навіть не запросивши звинуваченого, заочно засудила Лойцкера до 15 років каторжних таборів. Але уже в 1954 році, через рік після смерті Сталіна, його звільнили, а ще через рік реабілітували, визнавши таким чином надуманість і голослівність "звинувачень".

Під час хрущовської відлиги єврейські дослідження в СРСР було частково дозволено. Зокрема було відновлено роботу над створенням великого "Російсько-єврейського (ідиш) словника", розпочату ще Інститутом єврейської культури при АН УРСР. Юхим Борисович написав для словника велику частину (літери Г–И). Помер Юхим Лойцкер 1 лютого 1970 року в Києві.

Підготував: Юрій КИЛИМНИК
Джерело: Прес-Центр