Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

25.06.2010 14:04

Михайло Криса – український герой-антигерой Хмельниччини


Історична пам'ять звикла поділяти діячів минулого на героїв та антигероїв. Постать Михайла Криси, козацького полковника часів Хмельниччини – одна з тих, кого можна зарахувати і до перших, і до других.

Походив Михайло Криса, як вважає київський історик Дмитро Вирський, очевидно, зі старовинного містечка Крилів, яке стояло при гирлі Тясмина й у 1961 році опинилося під водами Кременчуцького водосховища.

Уперше Криса відзначився у битві під Жовтими Водами. Під час переговорів козаків з поляками Михайло став одним з козацьких заручників у польському таборі – їх присутність мала убезпечити поляків від віроломства повстанців. Та невдовзі Криса втік: побачивши козаків, що пішли у наступ нібито в порушення дисципліни, він випросив у поляків коня й нагайку для "вгамування сіроми", після чого накивав п'ятами...

1650 року київський полковник Криса брав участь у козацькому посольстві до Москви (якраз ішли переговори про перехід козаків під царську протекцію). Під час походу Хмельницького до Молдови Криса разом з канівським полковником Іваном Ширгіреєм залишилися в Україні відповідати за її спокій.

У битві під Берестечком Михайло Криса очолив столичний Чигиринський полк. Поранений незадовго перед цим у бою під Баром, Криса був фізично і психічно виснажений. Тільки це може якимсь чином пояснити, якщо не виправдати його вчинок: після втечі союзників козаків – татар – полковник перейшов на бік поляків і, більше того, порадами допоміг їм перемогти.

Після цього Криса брав участь у кількох походах поляків і татар в Україну, але врешті посварився з коронним гетьманом Станіславом Потоцьким. 1660 року гетьман України Юрій Хмельницький призначив його переяславським полковником, та незабаром Криса потрапив у полон до росіян. Його збиралися стратити, але цар врешті замінив страту сибірським засланням.

У Єнісейську (тепер Красноярського краю) Михайло Криса відзначився тим, що відмовився перехрещуватися "за московським звичаєм" (в Україні тоді хрестили обливанням, а у Росії – зануренням у воду). Після укладання між Росією і Річчю Посполитою Андрусівського перемир'я 1667 року Криса зміг повернутися додому. 1671 року він востаннє згадується в документах – як керівник козацької залоги Могилева-Подільського.

"Михайлові Крисі найбільше пасують риси професійного вояки, який б'ється за платню, а не за ідею, – підбиває підсумки історик Дмитро Вирський. – Отже, Криса репрезентував давній тип козака-автономіста, готового в обмін на особисті/станові привілеї до послуг великій шляхетській вітчизні – Речі Посполитій"...

Підготував: Юрій КИЛИМНИК
Джерело: Прес-Центр