Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

17.09.2009 14:18

Черкащина майбутнього


Іллюстрація до новини ""
"Зробити міста Черкащини зручними для їхніх жителів!" – таке гасло нині прийшло на заміну старому "Більше потужних промислових підприємств".

Сучасні архітектори прагнуть орієнтуватися на інтереси людини, а не на абстрактні "завдання розвитку народного господарства", як колись. Якими будуть найбільші міста Черкащини – з цим запитанням ми звернулися до керівників архітектурних відомств Черкас, Умані, Канева, Сміли та Золотоноші.

Черкаси: перетворення з міста хіміків на туристичний центр

Дізнатися, якими стануть Черкаси через 25–30 років, допоможе Генеральний план, проект якого розроблений київським проектним інститутом "Діпромісто".

– Минулий генеральний план, прийнятий десь у 1980 році, в цілому реалізовано, – розповідає головний архітектор Черкас Микола Упир. – Не змогли хіба що побудувати мікрорайони Митниця-3 і Черкаси-2. Останній планувалося збудувати, намивши певну територію на мілині біля станції Панське, по той бік фарватеру. Тоді це було необхідно тому, що прогнозувалося збільшення населення Черкас до 450 тисяч. Тепер демографи прогнозують, що через 25 років у нашому обласному центрі житиме щонайбільше 310–315 тисяч людей.

Хоча необхідність будувати на намиві Черкаси-2 начебто відпала, ця ідея залишилася і в новому проекті Генплану. На відвойованих у водосховища територіях планується розмістити офісні, культурні, розважальні заклади, які могли б бути привабливими не тільки для черкащан, а й для інвесторів зі всієї держави та інших країн. Намив буде зв’язаний з містом двома мостами. "За новим Генпланом ми будуємо не місто хіміків, а туристичний центр загальноукраїнського масштабу", – наголосив Микола Упир. Відповідно до цієї мети проектуються і зміни.

Довжина дніпровської берегової смуги Черкас – 13–15 км. Тим часом жителями Черкас використовується лише кілометрів зо два – більша частина зайнята промисловими підприємствами або захаращена.

– Кременчуцьке водосховище – своєрідний козир Черкас, і вони повинні розкриватися на нього вулицями, бульварами, парками, зонами відпочинку, а не стічними колекторами й заводськими трубами, – наголошує головний архітектор. – Тому проект Генплану передбачає винесення вантажного порту та сусідніх з ним підприємств за межі міста. Звільнену територію планується "домити" і розташувати тут парки, сквери, оздоровчі комплекси, зони відпочинку тощо.

Таким чином, парки, ландшафтні комплекси, пляжі тягнутимуться вздовж усього узбережжя Черкас. Буде "окультурено" берегові схили. Планується створити також веслувальний канал з олімпійськими параметрами – завдовжки 1500 м.

Як з’ясувалося, за сучасними містобудівними нормативами наш "зелений" обласний центр виявляється не дуже й зеленим. Усунути брак озеленення допоможуть нові парки і сквери, які з’являться не лише на березі Дніпра, але й на території нових мікрорайонів.

– Враховуючи закриття багатьох підприємств і скорочення виробництва на інших, буде зменшено санітарно-захисні зони навколо них – там, де раніше було дозволено розміщувати лише садові товариства, тепер з’явиться малоповерхова (2–4 поверхи, з внутрішніми двориками), блокована (прибудовані один до одного котеджі) і звичайна котеджна забудова, – розповідає Микола Упир. – Нові котеджі й малоповерхові будинки з’являться у мікрорайоні Поляна (за "Луначаркою"). Продовжиться й багатоповерхове будівництво. Зокрема, пустирі на території колишніх полігонів перетворяться на житлові масиви, до яких буде продовжено нинішні вулиці.

Залізницю буде винесено за межі міста. В районі Луначарського вона повертатиме не в бік міста, а обійде його за цвинтарем, вздовж об’їзної автодороги, і вийде південніше аеропорту. Нинішній проект Генплану передбачає перенесення залізничного вокзалу в район Луначарського, але черкаська влада наполягає на розміщенні його поблизу аеропорту і головного автовокзалу Черкас. На місці залізниці, що йде через Черкаси, буде прокладено сучасну автомобільну дорогу, яка з’єднає північну частину міста з південною, розвантажить наявну мережу вулиць. Звільнити обочини доріг від припаркованих машин дозволять нові паркувальні місця і багатоярусні паркувальні комплекси, які замінять нинішні автокооперативи.

Умань дивуватиме гостей міста не лише "Софіївкою"

Уже найближчим часом в Умані розпочнеться будівництво льодового стадіону.

– Ковзанку будуватимемо неподалік "Софіївки", щоб і уманчанам зручно діставатися було, і туристам, які приїздять відвідати парк, – розповідає заступник начальника управління містобудування та архітектури Умані Віктор Лісаченко. – Ще плануємо отримати землю, яка належить військовим по вулиці Леніна. У місті зараз проблеми із житлом, тому там планується новий мікрорайон з сучасним житлом. На сьогодні вже є узгоджений проект будівництва елітного мікрорайону "Греків ліс". Умань розширюватиметься. І криза не може зупинити наш розвиток.

Не залишиться без змін і перлина Умані "Софіївка". В парку не лише зроблять систему зворотного водопостачання, а й розширять площу. Нова частина парку буде стилізована під японський сад, і всі торгові намети працюватимуть там.

Канів через 20 років не зміниться, а вдосконалиться

Наразі місто розвивається згідно з Генеральним планом забудови міста, затвердженим у 2006 році. Як повідомив головний архітектор Канева Ігор Ренькас, однозначним є те, що місто не потерпатиме від урбанізації. Канів має мальовничий ландшафт, де гармонійно поєднуються гори і Дніпро. Сучасники прагнуть зберегти цю красу для нащадків, не змінювати, а вдосконалювати міську забудову.

У найближчі роки має завершитися реконструкція центральної частини міста, котра вже й нині наближається до європейського рівня. На площі Комсомолу будуть фонтани, бруківка, скульптури. До Тарасової гори буде прокладено двосторонній тротуар. Має завершитися реконструкція приміщення музею Тараса Шевченка і території Шевченківського національного заповідника, а також Успенського собору. Буде введено в експлуатацію Будинок культури (Шевченківський культурний центр) на 700 місць. Продовжуватиметься забудова околиць Канева приватними житловими будинками.

Смілянські забудови

Незважаючи на кризу, у Смілі один за одним виростають нові будинки, оновлюються старі. В центрі міста нещодавно з’явилися ресторанний комплекс "Атлантида", дитячий ігровий майданчик. Триває й житлове будівництво.

За словами начальника відділу планування та регулювання забудови Тетяни Кучерук, ці роботи йдуть лише за рахунок приватного будівництва, мізерних бюджетних коштів вистачає тільки на ремонт комунального майна.

– Незабаром центральна частина міста поповниться ще й новими торговельно-адміністративними комплексами, один з яких розташований на розі вулиць Свердлова – Тельмана, а інший – на Дзержинського, – додає Тетяна Павлівна. – Буде завершено відновлення католицького костелу, розташованого в центральному міському парку. Готується проект реконструкції центральної вулиці Тельмана.

Виконано проектування меж прибережної захисної смуги р. Сріблянка та розпочато роботи на смілянському водосховищі. На останній стадії перебувають роботи з підготовки до затвердження генерального плану міста.

Золотоноша прагне розширити свої кордони

Два будівельні буми, які пережила Золотоноша у своїй історії, – один ще дореволюційний, а другий – у 70–80-х роках ХХ століття – сприяли промисловому розвитку міста і активному будівництву житла, але мали й свій зворотний бік.

– Нині Золотоноша – найбільш щільно забудоване місто в області, – розповідає виконувач обов’язків головного архітектора міста Ігор Веснін. – Земель під забудову в місті катастрофічно не вистачає.

За словами Ігоря Володимировича, зараз вирішується питання про передачу Золотоноші до 300 га резервних земель навколишніх сіл. Якщо цього вдасться досягти, місто отримає нові перспективи розвитку, адже для цього в нього є великий потенціал – ним цікавляться інвестори, за економічним розвитком Золотоноша посідає в області друге місце після Черкас.

Найбільше місто лівобережної Черкащини мріє "вирватися з кайданів", якими його скували адміністративні межі.

Підготував: Максим СТЕПАНОВ
Джерело: Прес-Центр