Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

27.09.2006 17:21

Монастирищенський замок-привид військові ховають від очей журналістів


Іллюстрація до новини "За браму журналістів так і не пустили. Підступи до замку охороняють військові, зелені хащі та обмотаний колючим дротом мур з розбитими пляшками зверху"
За браму журналістів так і не пустили. Підступи до замку охороняють військові, зелені хащі та обмотаний колючим дротом мур з розбитими пляшками зверху
Фото: Костянтин ПАДЕЦЬКИЙ
Улюблене місце відпочинку радянської номенклатури, а нині – біла пляма на карті Черкаської області, колишній замок пана Даховського неподалік Монастирища, захований від людських очей, руйнується від часу. Колишній військовий об’єкт і нині залишається вкрай засекреченим – навіть на теренах всесвітньої мережі Інтернет про єдиний замок на території Черкащини немає жодної згадки...

Село Леськове, що за кілька кілометрів від Монастирища, мало кому відоме нині – на в’їзді до нього немає навіть вказівника. Але воно останнім часом не дає спокою районній владі та інвесторам – посеред села на березі ставка розташований колишній замок пана Даховського. Обнесений кількаметровим муром майже метрової товщини, він захований від людських очей столітніми деревами. Дістатись до нього простим людям не дає військова охорона, а інвесторам – Міністерство оборони.

Санаторій для еліти

Збудував замок пан Даховський – багатій – "середнячок" за тодішніми мірками. 80 гектарів землі, ставочок з острівцем посередині та сосновий бір на протилежному березі й досі не втратили своєї краси. В селі був навіть іподром з конюшнею. Після революції замок націоналізували, і ним опікувалась радянська влада – вона про нього турбувалась не гірше за пана. Селяни-старожили ще не забули, як викладену камінням дорогу до Леськового вкатували представницькі "Чайки" – туди їздили відпочивати номенклатурники. Замок на березі мальовничої ріки, який стоїть у парку, не гіршому відомої на всю Європу "Софіївки", вабив на відпочинок подалі від людських очей радянську еліту союзної величини. Часто тут бачили і "Чайку" маршала Чуйкова – маючи можливість відпочивати в найкращих оздоровницях Союзу, він їздив саме сюди. Як згадують старожили, село було одним з найкращих – і дорога була прокладена, і автобуси ходили. Замок був обладнаний за останнім словом тодішньої медицини – стоматкабінет, рентгенкабінет, масаж і майже сотня працівників штату, лікарі й обслуга... Замок давав роботу мешканцям навколишніх сіл.

Що ховає замків ліс?

Згодом замок був переданий до Міністерства оборони, і як тільки почались негаразди з фінансуванням, його перетворили на склади. Селяни розповідають, що тут зберігали своє причандалля військові. Потім був склад медикаментів. Що ховає замок нині – ніхто не знає. Зайти та подивитись не можна – вхід до нього охороняють військові, а верх паркану захищений колючим дротом та всіяний битим склом пляшок.

...Охоронець на блокпосту ліниво глянув на посвідчення журналістів і на прохання показати, що ж ховається за товщею парканів та високими деревами, гукнув великого начальника.

Прапорщик під’їхав на авто і, поглянувши через ворота, сказав, що без рішення начальника Маньківського гарнізону, якому підпорядкований нині замок, усередину не впустить. Дзвінок до Маньківки нічого не дав – заступник начальника гарнізону відповів відмовою. Мовляв, на території замку журналістам робити нічого. Об’їхавши навколо всі 80 гектарів земель, так і не вдалось знайти щілину, через яку можна було б побачити, що ховається за деревами. Лише самотній чолов’яга на човні щось викидав на берег, де колись була пристань.

Кому хочуть продати замок?

Як стверджує начальник цивільної охорони замку Андрій Гаврищук, будівлю давно виставлено на продаж Міністерством оборони, але районній владі він не по кишені – хоча ціну на нього поставили невелику, але в районі бракує грошей на його охорону, не те що на ремонт. Кажуть, замок виставлений на аукціон, і кілька разів навіть пролітали гелікоптери, що проводили зйомку... Але жодного фото замку в Інтернеті знайти не вдалось – складається враження, що такого об’єкту не існує взагалі...

Утім, голова Монастирищенської райдержадміністрації Богдан Тихоневич запевняє, що він неодноразово звертався до Міноборони з проханням передати замок у підпорядкування очолюваної ним структури. Проте досі справа не зрушилась з місця – замок так і залишається у напівзруйнованому стані, а на його території вирізаються дерева цінних порід.

Голова сільради села Леськово теж каже, що в нього вже руки опускаються, та очі ще з надією поглядають на замок – гроші від продажу могли б стати порятунком для села... Вся громада хотіла б бачити його відновленим. Уже п’ять років приміщення споруди не опалюються, а недавно впало перекриття між двома поверхами замку. Якщо так триватиме далі, то охороняти скоро буде нічого...

Підготував: Костянтин ПАДЕЦЬКИЙ
Джерело: Прес-Центр