Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

02.08.2009 15:21

Готи


Іллюстрація до новини "Готський ватажок. Мозаїка Великого палацу в Константинополі"
Готський ватажок. Мозаїка Великого палацу в Константинополі
Фото: http://www.upload..wikimedia.org
У ІІІ–IV століттях Україна була... германським королівством.

Князь, меч, шолом, полк, дружина, церква, хліб... Усі ці питомо українські слова, як виявляється, мають германське походження. Наші далекі предки навчилися їх від племені готів, яке прийшло на землі сучасної України з далекої Скандинавії.

Маршрут: Швеція – Україна

Сформувавшись на півдні сучасної Швеції та балтійському острові Готланд, східногерманське плем’я готів не затрималося на своїй прабатьківщині. У пошуках кращої долі воно у ІІ столітті перебралося південніше – в північну Польщу.

"Коли ж там виросла велика кількість люду, – пише середньовічний готський історик Йордан, – а правив тоді... король Філімер, син Гадарига, то він постановив, щоб військо готів разом із сім’ями рушило звідти. У пошуках зручніших місцин і зручних для поселення місць він прийшов у землі Скіфії (тобто на територію сучасної України. – Ред.), які їхньою мовою називались Оюм. Філімер, захопившись великим багатством тих країв, перекинув туди половину війська, після чого, як розповідають, міст через річку (Дніпро? – Ред.) непоправно зламався, тож нікому більше не залишилося можливості ані пройти, ані повернутися... Та ж частина готів, яка була при Філімері, перейшовши ріку, опинилася, кажуть, в області Оюм і заволоділа жаданою землею".

Готське королівство в Україні

Річка Дніпро та степи на її правому березі стали в майбутньому водорозділом двох готських племен. У середині ІІІ століття готи на території Причорномор’я розділилися на дві великі групи – східну і західну. Східна група – остготи або грейтунги (степовики) проживала у степах від Дону до Дніпровсько-Дністровського міжріччя, а також у Криму. Західна – вестготи або тервінги (жителі лісу) розмістилися на захід від цього міжріччя. З території нинішніх України і Молдови готи завдавали ударів по східно-римських провінціях і поступово зайняли нинішню Румунію.

За археологічними даними (а готи у Східній Європі залишили нам дві археологічні культури – вельбарську і черняхівську), вони були чудовими металургами і ювелірами, виготовляли прекрасні керамічні та скляні вироби. Цікаво, що з IV століття вони під впливом діяльності єпископа-проповідника Вульфіли почали приймати християнство (в єретичній – аріанській його формі). На основі грецьких літер Вульфіла створив своєрідний готський алфавіт і переклав на готську мову Біблію. Пізніше готи залишили аріанство і стали деякі католиками, а деякі – православними.

Розквіт могутності готів на причорноморських землях припадає на період правління східноготського короля Германаріха (перша половина IV століття), який об’єднав під своєю владою величезні території від Дністра до Волги і від Чорного моря до Балтійського. Столиця держави Германаріха стояла на Дніпрі у нижній його течії. Серед підданих цього короля бачимо частину вестготів та інші східні германські племена, причорноморських сарматів і кримських скіфів, слов’ян – східних (антів, що жили в українському лісостепу) і західних (склавінів), чимало фінно-угорських племен.

Кінець пануванню готів у північному Причорномор’ї настав з приходом зі сходу войовничого народу – гуннів. Саме проти цього народу свого часу китайці побудували свою Велику стіну. Рушивши на захід, гунни пройшли степами через всю Євразію, по дорозі змішуючись з іншими народами, і у 70-х роках IV століття досягли території України. Більш як сторічний король Германаріх зробив спробу протистояти натискові гуннів, але не зміг і мусив накласти на себе руки (за іншою версією, його вбили два брати страченої ним за перелюб дружини). Боротьбу проти гуннів продовжив наступник Германа-ріха король Вітимир.

Історик Йордан розповів про напад воїнів Вітимира на підвладних гуннам східних слов’ян – антів. Близько 375 року готам вдалося захопити в полон антського ватажка Божа, його синів та 70 старійшин. Усіх їх за наказом Вітимира було розіп’ято. Деякі вчені ототожнюють цього Божа з Бусом, згаданим у "Слові о полку Ігоревім": "Се бо готскія красния діви... поють врем’я Бусово".

Боротьба остготів проти гуннів була марною – після загибелі на полі бою Вітимира вони мусили підкоритися.

Історична доля готів

Під владою гуннів остготи прожили на території України до V століття. Тільки у 454 році в рішучій битві при річці Недао остготи під орудою трьох королів-братів – Валамира, Теодемира і Видимира розбили гуннів, чим остаточно підірвали панування цього народу в Європі. Після цього остготи, яких вів син Теодемира – Теодорих Великий, захопили Італію, де створили своє нове королівство. Тим часом, вестготи дійшли аж до Іспанії, захопили її й заснували там свою державу. З історичної арени остготи зійшли у другій половині VI століття після тривалих воєн з Візантією. Вестготське іспанське королівство знищили у VIII столітті араби.

А що ж із готами, які залишилися на території України? Очевидно, їхні нащадки змішалися з іншими племенами, які оселялися на цих землях, у тому числі – й зі слов’янами.

На території Криму готи витримали тиск гуннів і залишили за собою невеличку територію між Судаком і Балаклавою. Аж до XVIII століття ця земля називалася Готією. Кримські готи визнавали над собою зверхність Візантії, потім хазар, печенігів, половців, татар. У ХІІ–XV століттях вони мали досить самостійне князівство Феодоро, згодом знищене турками. Останнього готського князя на ім’я Ісайко турки 1475 року захопили в полон. Але готи ще довго зберігали свою мову і національну ідентичність – останній словник їхньої мови було складено німецьким бароном Бусбеком 1564 року. У 1778 році кримські готи, які на той час уже розмовляли татарською мовою, але залишалися православними і молилися грецькою, були переселені Катериною ІІ на береги Азовського моря, де заснували Маріуполь і 24 села. Тепер їх називають "маріупольськими греками".

Підготував: Максим СТЕПАНОВ
Джерело: Прес-Центр