Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

31.05.2009 13:07

Космічна династія


Іллюстрація до новини "У день виходу газети в космос має вирушити екіпаж
У день виходу газети в космос має вирушити екіпаж "Союзу ТМА-15": канадець Роберт Тирск, бельгієць Франк де Вінн та син уманчанки Роман Романенко (на фото – в центрі)
Фото: http://www.novosti-kosmonavtiki.ru
Свій шлях до зірок Романенки розпочали в Умані.

Здавалося б, що спільного між містом Умань, космодромом Байконур, двічі Героєм Радянського Союзу льотчиком-космонавтом Юрієм Романенком і стартом космічного корабля "Союз ТМА-15", екіпаж якого на чолі з командиром Романом Романенком саме сьогодні, 27 травня 2009 року, має вилетіти на Міжнародну космічну станцію? А спільного, виявляється, дуже багато…

Батько

Американський астронавт Нейл Армстронг свого часу сказав фразу, що стала історичною: "Гагарін усіх нас покликав у космос". Дійсно, після першого космічного польоту усі хлопці "захворіли" небом. Нестримна мрія літати захопила й оренбурзького юнака Юрія Романенка. Навчання у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків стало першим серйозним випробуванням для молодого курсанта на довгому шляху до високої мети.

– Юрій виявився талановитим учнем і блискуче засвоїв навчальну програму, тому його залишили інструктором в училищі, – розповідає помічник начальника Центру підготовки космонавтів Іван Сивак. – Наприкінці 60-х років в Умані дислокувався 702-й навчальний авіаполк Чернігівського училища, там Юрій і проходив службу. Це місто залишилося в пам’яті як дуже ошатне, затишне, інтелігентне. Сподіваюсь, що воно з роками стало ще кращим. І саме в Умані Юрій Романенко зустрів свою долю – юну прекрасну уманчаночку Алевтину.

Невдовзі молодята стали на весільний рушничок і створили міцну, дружну сім’ю. І усі випробування Алевтина Іванівна стійко витримала і завжди була надійною опорою чоловікові у його нелегкій роботі, а також синові, який пішов дорогою батька.

Хоч військова кар’єра Юрія Романенка складалася доволі успішно, він не залишав мрію про космос. І коли влітку 1969 року розпочався п’ятий набір до загону космонавтів, він, не вагаючись, подав рапорт. Довелося пройти дуже серйозні випробування. Через відбіркові комісії на місцях пройшли більше 400 кандидатів, в тім числі більше 300 льотчиків. Але на посади слухачів-космонавтів 27 квітня 1970 року були зараховані лише 9 військових льотчиків і військових інженерів. Серед них був і старший лейтенант ВПС Юрій Романенко.

Здавалося б – от вона, мрія, вже в руках. Але головні випробування ще чекали попереду. І навіть із відібраних дев’яти кандидатів у космонавти не всі досягли заповітної мети. В космос злітали лише четверо – Анатолій Березовий, Володимир Джанібеков, Леонід Попов і Юрій Романенко.

Юрію Вікторовичу пощастило тричі злітати в космос. Перший політ на космічному кораблі "Союз-26" (Юрій Романенко – командир, Георгій Гречко – бортінженер) тривав з 10 грудня 1977 року до 16 березня 1978 року. На той час екіпаж встановив новий світовий рекорд за тривалістю космічного польоту – 96 діб 10 годин і 8 секунд. Тоді ж відбулась робота з першою у світі експедицією відвідування із першим міжнародним екіпажем (СРСР-ЧССР). Також було здійснено прийом і розвантаження першого у світі автоматизованого вантажного корабля та випробувано у відкритому космосі нові скафандри.

Особливістю другого польоту (18-26 вересня 1980 року) було те, що його здійснював міжнародний екіпаж, командиром якого став Юрій Романенко. Космонавтом-дослідником був кубинець Арнальдо Тамайо Мендес.

Третій політ на космічному кораблі "Союз ТМ-2" до орбітальної станції "Мир" виявився непростим – за станом здоров’я бортінженеру Олександру Лавейкіну довелося достроково повернутися на Землю. Але командир екіпажу Юрій Романенко, як і планувалося, повністю виконав програму, перебуваючи у космосі з 6 лютого до 29 грудня 1987 року, встановивши новий світовий рекорд тривалості польоту – 326 діб 7 годин 16 хвилин 58 секунд.

Син

Коли під час першого космічного польоту Юрій Романенко і Георгій Гречко 16 разів зустрічали новий, 1978 рік (орбітальна станція за добу робить 16 обертів навколо землі), під час прямого зв’язку журналісти запитали: "Що б космонавти подарували близьким?" Юрій Вікторович відповів: "Старшому сину Роману я надіслав би бортову зоряну карту з прокладеною серед сузір’їв трасою нашої станції…" Тоді Роману йшов лише сьомий рік, і хто б міг уявити, що через 20 років він обере дорогу батька.

У 1986 році, закінчивши 8 класів середньої школи Зоряного містечка, Роман Романенко вступає до Ленінградського суворовського училища, яке закінчує у 1988 році. А далі вступає в те ж Чернігівське вище військове авіаційне училище, в якому починав дорогу до зірок його батько.

Молодий льотчик-інженер був направлений в окремий випробувальний авіаційний полк ім. В. Серьогіна. Освоїв літаки Л-39, Ту-134, має близько 800 годин загального нальоту. Мрія продовжити справу батька не полишала Романа. У травні 1996 року у різні авіаційні частини дальньої, транспортної, винищувальної і бомбардувальної авіації ВПС, ППО, ВМФ, а також у військові училища були направлені директивні документи про набір кандидатів у космонавти-випробувальники. Вік претендентів обмежувався 35 роками, а льотна кваліфікація – класом не нижче третього.

Загалом було подано 250 заяв. Члени комісії відібрали лише 40 військових льотчиків для первинного медичного обстеження. З них 20 відсіялися. І врешті-решт лише п’ятеро були визнані придатними до спецтренувань. Але до космічного старту ще мали пройти довгі роки фізичної і професійної підготовки, освоєння спеціалізованих програм, вивчення близько ста дисциплін з різних галузей знань.

Успішно пройшовши курс загальнокосмічної підготовки, Роман Романенко у листопаді 1999 року отримує кваліфікацію "космонавт-випробувальник". Згодом проходить підготовку у складі дублюючого екіпажу для старту на орбітальному комплексі "Шаттл". Готується у складі міжнародної групи для польотів на МКС (міжнародна космічна станція). З лютого 2006 по 7 квітня 2007 року проходить підготовку у складі дублюючого екіпажу МКС-15 в якості командира МКС і командира транспортного пілотованого корабля "Союз ТМА". І вже з серпня 2008 року проходить підготовку у складі основного екіпажу МКС 20/21 в якості командира ТПК "Союз ТМА" і бортінженера МКС.

– До складу екіпажу ТПК "Союз ТМА" входять командир корабля Роман Романенко, астронавт Європейського космічного агентства, бригадний генерал ВПС Бельгії, 424-й астронавт світу Франк Де Вінн, астронавт Канадського космічного агентства, 350-й астронавт світу Роберт Брент Тирск, – розповів начальник Центру підготовки космонавтів ім. Ю.О. Гагаріна, Герой Російської Федерації, льотчик-космонавт Росії генерал-лейтенант Василь Циблієв. – Запланована тривалість космічної експедиції – 180 днів. Екіпаж Романенка приєднається на МКС до екіпажу Геннадія Падалки, який стартував 24 березня цього року.

Шестеро космонавтів проводитимуть не тільки комплекс запланованих наукових досліджень, але й перевірятимуть бортове обладнання, обслуговуватимуть станцію. Обсяги робіт у космосі зараз значні. Варто лише уявити нинішні масштаби МКС – за розмірами цей об’єкт дорівнює футбольному полю, а загальна вага досягає 400 тонн. Зрозуміло, що підтримувати у робочому стані МКС – складне завдання. Але воно до снаги нашим дослідникам космосу. До того ж, їм є з кого брати приклад, у кого вчитися, особливо, якщо це космічна династія.

До речі, є ще одна космічна династія – Олександр і Сергій Волкови. Олександр Олександрович родом з Горлівки Донецької області, а його син Сергій проходив підготовку в одному загоні космонавтів разом із Романом Романенком і у квітні 2008 року в якості командира МКС-17 здійснив свій перший космічний політ.

Підготував: Наталія РІВ’ЄРА
Джерело: Прес-Центр