Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр"
18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 оф. 20
Телефони: (0472) 564-664 – творчий та рекламний відділи.
(0472) 546-806 – бухгалтерія. друкувати ...

21.12.2008 14:04

Зірка західноєвропейських мюзиклів Olegg – жашківчанин Олег Винник


Іллюстрація до новини "Олег Винник на сцені у ролі Жана Вальжана"
Олег Винник на сцені у ролі Жана Вальжана
Фото: з архіву героя публікації
Представник "ост-блоку" Олег Винник мав сміливість претендувати на найпрестижніші світові ролі у європейських мюзиклах! Це перший українець, який здобув грандіозну кар’єру виконавця головних ролей у виставах світового рівня.

Олег народився тридцять п’ять років тому в селі Вербівка Кам’янського району. Середню школу закінчив у Березині Жашківського району. Брав активну участь у художній самодіяльності, мав хист і до співу, і до гри на улюбленій електрогітарі. Жодне весілля чи дискотека без Олега не обходились. Грав хлопець і в духовому оркестрі. Тому для подальшого навчання обрав Канівське училище культури, режисерський відділ. Набраних на вступних іспитах балів не вистачило, але Олег зустрів завідувача хормейстерського відділу Андрія Курінного, який і підказав розчарованому юнакові вихід зі становища: вступати на хормейстерський відділ. Олег тоді вперше почув слово "хормейстер".

– Канівське училище культури – це мій старт, саме звідси почалася моя кар’єра співака, – розповідає Олег Винник. – Вдячний Богу за те, що в потрібний час і в потрібному місці зустрівся з Андрієм Федоровичем Курінним. Хочу подякувати і викладачеві по вокалу Віталію Шевченку. Саме Віталій Миколайович першим відчув у мені нерозкритий потенціал успішного співака. Пригадую, як він ляскав мене по животу під час уроків, намагаючись достукатись до моїх прихованих можливостей. З приємністю згадую Володимира Байкіна за його батьківське ставлення до студентів, а завдяки Тетяні Микитівні Слабоус я і досі досконало знаю, що таке є "коданс". Навчаючись в училищі, мав можливість вперше побувати за кордоном, виступати на німецькій сцені з концертами в складі студентської групи. Не раз Фірзен, місто-побратим Канева, захоплено вітав нас. А тамтешня публіка щиро цікавилась українською культурою. Тоді ж у моєму серці народилася красива мрія: заспівати на західноєвропейській сцені з маленьким мікрофончиком на лобі.

Здібного випускника училища привітно зустріла Черкаська обласна філармонія. Три роки співпраці із народною артисткою України Ольгою Павловською (заспівати дуетом з нею було щастям для молодого співака), Євгенією Крикун, Тетяною Івановою, Людмилою Йосиповою були гарною професійною школою. Заслужений артист України Олександр Стадник, на той момент керівник хору, повірив у талант перспективного артиста, поставивши його солістом перед такою великою "машиною", як Черкаський заслужений український народний хор. Це були перші випробування для Олега на великій сцені. Проте мрія "з мікрофончиком на лобі" не покидала...

– Чи важкою була дорога до Європи?

– Дорога легкою не буває, а тим більше на європейську сцену. Чудес не буває також. Спочатку була робота за програмою AU-PAIR в місті Гамбург. Я жив у родині відомого хірурга, доглядав його дітей – готував їм їжу, прасував одяг, возив до школи, вчив грати на музичних інструментах, будував офіс і все це – неодмінно з піснею на вустах. Одного разу лікар запропонував мені поїхати з ним на шоу Phantom der Oper в театр Гамбурга, в якому він зазвичай чергував у нічні зміни. Для мене прозвучав ніби голос з неба, адже 200 марок за один квиток для моєї кишені були непосильні. Відвідання театру розбудило в мені нестримне бажання володіти сценою. Я твердо вирішив піти на прослуховування в Stella Studio, де готують артистів для мюзиклів. Там увагу на мене звернув відомий в Німеччині американський викладач по вокалу Джон Леман. Згодом у нього я став брати цінні уроки, поєднуючи їх, звісно, з важкою фізичною працею в німецькій родині. За півроку з широкого козацького баритона мій голос перетворився на високий європейський тенор. Моя велика мета потроювала власні сили. Першим відкрив мені двері на професійну сцену Німеччини театр Люнебурга, де я почав співати в складі хору.

Титанічна праця Олега Винника дала результати. Реальним є той факт, що з тисячі претендентів на найважливішу роль у світі мюзиклів – Жана Вальжана вибрали саме його, вихідця з далекої України. Мрія "з мікрофончиком на лобі" стала реальністю. Дійсно, що більше відшліфовується діамант, то яскравіше він сяє.

Здобутки Олега Винника, зірки європейських мюзиклів на ім’я Olegg: мюзикл Les Miserables- титульна роль Жана Вальжана в Німеччині і Швейцарії, за яку артиста було визнано найкращим Жаном Вальжаном у світі за останні 20 років; за версією журналу Da Capo названий новою грандіозною знахідкою голосу; сольний виступ у Віденському колонному залі в Австрії; нагороджений призом глядацьких симпатій; мюзикл Elisabeth – головна роль Тода (Чорного Принца або Смерті); сольні виступи на гала-концертах; зйомки у двох німецьких фільмах; виступ в Червоному Домі на запрошення мера Берліна гера Воверайта; особисте запрошення на ділову вечерю канцлера Німеччини Ангели Меркель; мюзикл Titanic – роль капітана Хітченса; сольні виступи у Посольстві України в Німеччині; мюзикл Der Glоckner von Notre Dame – ролі Феба і Клопена; мюзикл Kiss me, Kate – роль Люченціо.

Паралельно з роботою в мюзиклах, Олег Винник працює над випуском власних україномовних та російськомовних альбомів.

– Чи існує мовний бар’єр? Де вивчали мову?

– Теорія – Канів, Черкаси, практика – Гамбург. Мовного бар’єру для мене не існує. На сцені – стовідсоткова німецька, що вимагається контрактом. У Швейцарії та Австрії мене вважають бездоганним німцем, у південній Німеччині мене сприймають як корінного жителя Берліна, а дехто, називаючи моє прізвище, ще й досі думає, що я норвежець.

Олег Винник видав україномовний альбом, у якому є пісні "Молитва" і "Мої батьки", зняв кліпи "Аромат моей мечты", "Птица" та новий кліп "Игра в любовь" з російськомовного альбому. Попереду у нашого земляка – нові творчі здобутків не лише на сценах Західної Європи, але й України.

Підготував: Лариса ЗЕЛЕНЕНКО
Джерело: Прес-Центр