Громадсько-політичне видання "Прес-Центр"

Інтерактивна карта Черкаського р-ну. Потрібен Flash.
З
02.08.2008 16:20

Отаман Голий


Іллюстрація до новини ""
Фото: Людмила ТАРАНЕНКО
В історію Черкащини очільник Мліївської республіки ввійшов і як народний месник, і як ініціатор кривавих етнічних чисток.

Лише два роки діяло військове угруповання отамана Голого на Черкащині, залишивши по собі різні спогади та різні оцінки його діяльності. На підконтрольних йому територіях старі люди згадують його як "захисника знедолених", противника більшовизму та "мирового суддю" у різних конфліктах. Разом із тим, як старожили, так і документи тодішньої пори згадують про нього, як про страшну грозу єврейського населення. То хто ж він був, Трохим Іванович Бабенко?

Від студента Київського університету – до керівника банди

Трохим Бабенко – уродженець села Хрещатик Черкаського повіту. Він народився 1898 року у родині заможного селянина. Трохим був досить розумною молодою людиною, що мала на той час непогану освіту – церковно-приходська і земська школи, – з якою йому вдалося вступити до Київського університету (щоправда, невідомо, чи вдалося Трохимові його закінчити).

Деякий час, ще до революції, Трохим Іванович працював учителем та директором Шелепуської школи Черкаського повіту. Як учитель, він добре знав історію, у якій згадується, що у 1740 році частину гайдамацьких загонів очолив ватажок Гнат Голий. Тому в буремні революційні роки він і взяв те прізвище собі за псевдонім. На початку ХХ століття такі псевдоніми в письменників, інтелігенції та державних діячів були звичним явищем.

Брутальне знущання різних революційних сил над селянами, вихідцем із яких був він сам, змусило його взятися за зброю...

"З отаманом не жартують"

У революційні роки, маючи лише 21 прожитий рік, був керівником так званої Мліївської республіки, об’єднував отаманів та очільників великої території: Городища, Млієва, Корсуня, Канева, Мошен та деяких сіл. У тому числі – рідного йому Хрещатика.

Його визнавали та підкорялися значно старші за віком отамани та очільники озброєних загонів, що діяли у той час на Черкащині. Не кожен відомий в історії отаман мав таку підтримку у населення, причому вона була добровільною, без примусу, чим частенько "хворіли" відомі отамани тієї пори. Далі буде розповідь про отамана Голого, записана зі спогадів нині вже покійного жителя Мошен Федора Ткаченка, що прожив майже сто років:

– Невисокий на зріст, худорлявий, на білому коні, він не раз бував на базарі в Мошнах. Тут завжди були люди, а отаман Голий був прекрасним оратором та організатором. Маючи військове звання єфрейтора, він очолював досить великий кінний загін і, незважаючи на більшовиків, фактично був хазяїном у нашій місцевості. Носив чорне студентське пальто із блискучими ґудзиками та розкішну папаху, яка молодому чоловікові була явно не до лиця.

У Мошнах був його невеликий загін та штаб. Як згадують старожили та зазначається в архівних документах, у 1920 році до отамана пристало угруповання Добровольського, що раніше створювало та підтримувало радянську владу у Мошнах. Розповідь старожилів про його вплив на тодішню ситуацію у містечку Мошни вражає. Саме у той час радянською владою було призначено військовим комісаром та начальником частини особливого призначення Мошнівської волості жителя Мошен Андрія Оніщенка. За це отаман Голий на базарі прилюдно виніс йому смертний вирок. А пізніше ще й особисто попередив його в обійсті Химки Коваленко (Чмільки), де несподівано застукав Оніщенка разом із командиром загону більшовиків Острівним. Тоді їх урятувало лише те, що вони у 1919 році активно боролися з німцями. Тому Голий дав деякий час на роздуми. Після тієї розмови Оніщенко сам залишив свій пост, бо він добре знав, що з отаманом не жартують...

Звісна річ, що така сила чисельністю більше 7000 бійців не могла не турбувати нову більшовицьку владу, тому в ГПУ на нього було зібране досить об’ємне досьє. Саме через те, до нинішніх поколінь дійшли не тільки перекази про отамана, а й деякі офіційні дані.

Антиєврейський терор

Сталося так, що молодший брат Трохима Голого, Устим Голенко, який у свої неповні 18 років був помічником отамана Грозного, потрапив у засідку, яку влаштувала єврейська самооборона (такі організації єврейське населення утворювало для захисту від бандитських погромів). Там хлопець загинув. Відтоді Трохим, у відповідності до звичок свого жахливого часу, розгорнув на підконтрольній собі території справжній антисемітський терор.

У документах зафіксовано погроми єврейських общин в Черкасах, Мошнах, Лебедині, які вчинило військове утворення Голого. Так, наприклад, за два такі візити в Лебедин загинули 33 євреї, були криваві погроми в Городищі, Матусові та в Буртах. Про це сповіщає хроніка, яку вели тодішні єврейські рабини. Її зібрав у своїй книзі "Шофар" відомий черкаський історик Юрій Мариновський. Є й інші джерела.

Всюди, де з’являвся загін Голого, євреї рятувалися втечею у Черкаси та в інші відносно захищені місця. У той час у містечку Мошни проживало більше 10 тисяч людей, близько трьох тисяч із них були євреї, що мали у власності в містечку 33 крамнички, млини, маслобійні, працювали у місцевому банку та на базарі. А наприкінці двадцятого року в Мошнах їх залишилося лише одиниці. Всі інші, спродавши своє майно за безцінь, зникли із містечка. Таке було і в інших населених пунктах, під час влади Голого багато євреїв мігрувало із Черкащини у Могилів-Подільський, що на Дністрі, в Умань та в інші віддалені міста.

Перед штурмом Черкас у 1920 році там були розповсюджені листівки такого змісту: "Голий маленький, як гнида, та забереться в Черкаси – не буде там жодного жида". Обіцянку свою він виконав – взяв штурмом Черкаси та деякий час утримував місто. Можна лише здогадуватися, що тоді творилося у приреченому місті...

Загинув, рятуючи наречену

Отаман Голий та його невеликий загін був оточений 15 грудня 1921 року під Кумейками великим загоном більшовиків. Майже всі люди Голого загинули в нерівному бою. Стосовно загибелі його самого існують різні версії, та майже в усіх фігурує зрада. За розповідями старожилів, його зрадив добре знайомий чоловік. Він доповів отаманові, що у Софіївці декілька чекістів тримають під арештом його наречену – Хтодоську Бондарець із села Михайлівська Гута (чекісти вистежили цю вагітну жінку і згодом забили до смерті шомполами). Звісна річ, 23-річний чоловік із невеликим загоном поспішив на допомогу. Та його чекала добре озброєна чекістська кіннота...

Місце поховання отамана залишилося невідомим.

Підготував: Сергій ГРЕЧУХА
Джерело: Прес-Центр

Версія для друку


Коментарі
Коментарі можут залишити лише зареєстровані користувачі.
Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.
Варто почитати

MARKETGID NEWS


Украинская Баннерная Сеть

 

 

JOIN.UA

Погода, Новости, загрузка...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

MARKETGID NEWS

Останні новини

Повна стрічка новин

Керівник проекту:Віталій Латишев;

Дизайн та флеш: Дмитро Гончаренко

bigmir)net TOP 100