Громадсько-політичне видання "Прес-Центр"

Інтерактивна карта Черкаського р-ну. Потрібен Flash.
З
12.08.2007 09:57

Сонце й пітьма академіка з Городищини


Іллюстрація до новини "Вітторія Лапченко. Портрет роботи О. Іванова"
Вітторія Лапченко. Портрет роботи О. Іванова
Фото: http://www.tretyakov.ru
Він не бачив, як старіла його прекрасна Вітторія, для нього вона завжди сяяла красою, її юний голос звучав у пам'яті та серці художника...

Життєвий шлях Григорія Лапченка перегукується з долею нашого земляка Тараса Шевченка.

– Відомості про його життя та творчість досить скупі, не зберігся навіть портрет художника, – розповідає заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Валентина Нестеренко. – Знаємо, що народився талановитий хлопчик у сім'ї простого козака з Валяви (нині Городищенського району) Гната Лапи 25 січня 1801 року.

Придворний художник

Ще з ранніх років у дитини прокинувся потяг до малювання. Спочатку Григорій навчався у сільській парафіяльній школі у місцевого дяка. А на одинадцятому році життя батько віддав сина в Корсунь до приватної школи іконописця Степана Превлоцького, у якого свого часу навчалися Іван Сошенко й Тарас Шевченко. Взагалі ж входження у світ мистецтва цих талановитих земляків дуже подібне. Різниця хіба що в тому, що кріпак Шевченко належав панові Енгельгардту, а Лапченко був кріпаком іншого вельможі – графа Воронцова. Граф, як і пан Енгельгардт, хотів мати свого придворного художника, тож послав Григорія Лапченка на навчання спочатку в Білу Церкву в маєток Браницьких – батьків своєї дружини, де жив художник Яків Нікітін, який тривалий час був придворним художником царе-дворця і фаворита імператриці Катерини ІІ, князя Григорія Потьомкіна. Але провчився Лапченко тут недовго і після смерті свого вчителя поїхав для подальшого навчання до Санкт-Петербурга. Як відомо, до Академії мистецтв кріпаків не брали, Шевченка для цього навіть викупили з кріпацтва, але граф Воронцов дістає дозвіл на зарахування свого підопічного до її лав.

Навчався Григорій Лапченко в Академії з 1823 по 1830 рік у класі історичного живопису професора Андрія Іванова. Разом з ним навчається і син професора Олександр, який стає другом Лапченка на тривалий час. Григорій мав відмінні успіхи, і за картину "Киянин сповіщає Претича про наближення до Києва печенігів" одержав золоту медаль І ступеня та звання художника. Граф Воронцов з приємністю зустрів цю звістку. Тож вирішив разом з Товариством заохочення художників послати медаліста на стажування до сонячної Італії.

Прекрасна італійка

Ця країна була місцем паломництва і предметом постійних прагнень для випускників Академії мистецтв. Приїхавши до Італії 1831 року, Іванов і Лапченко оселяються поблизу Риму в містечку Альбано, де винаймають помешкання у місцевого винороба Кальдоні. По-юнацьки безтурботно художники удаються у народні святкування та маскаради, годинами сидять у тавернах, мандрують визначними місцями. Аж тут з'являється головне захоплення усього життя – чарівна італійська дівчина, донька хазяїна будинку, Вітторія (Вікторія) Кальдоні. Вона почала вражати місцевих художників своєю красою з 13 років, і вони щоразу просили у батька дозвіл малювати її. Вже дорослою Вітторія позувала славетним скульпторам Теккерані і Торвальдсену. Дівчина була дуже знаменитою. Її портрет був надісланий навіть великому Гете.

Тож не дивно, що юнаки обидва закохалися у прекрасну італійку. Та двадцятитрьохрічна красуня поводиться у товаристві прибулих із Росії художників просто й невимушено і позувати не збирається. Хлопці діють по-різному, щоб завоювати серце Вітторії: Олександр Іванов крадькома зробив портретний етюд, а Григорій Лапченко чекає слушної нагоди, щоб освідчитися їй у коханні та запропонувати руку і серце. Через три роки Іванов їде працювати до Риму, а Лапченко залишається і пише власні твори, копіює відомих італійських майстрів. І для багатьох картин йому позує чарівна Вітторія. Іванов так і не завершує свій етюд, а Лапченко пише омріяну картину для Академії, для якої обирає біблійний сюжет "Сусанна і старці". Тут і втілилася повною мірою краса коханої жінки! Хто сказав, що її вроду неможливо відтворити на полотні? Григорій малював не просто пензлем, а наносив штрихи різнобарвного кохання, вимальовував своїми почуттями ніжні контури і осяював образ витонченою ніжністю. Твір вдався на диво натхненним, і 1842 року художникові за нього присвоюють звання академіка живопису, як пізніше Тарасові Шевченку – звання академіка-гравера.

Управитель Мошногірського маєтку

Та не довго милувався Григорій Лапченко красою своєї дружини. На жаль, його таланту не судилося реалізуватися повністю. У цей період у художника починається хвороба очей, і він поступово втрачає зір. Про роботу для Академії надалі не могло бути й мови, він не може працювати і змушений повернутися на батьківщину. Разом з майже сліпим чоловіком до України їде і Вітторія, яку тут стали звати Вікторією Антонівною. Граф Воронцов був прихильний до академіка і взяв Лапченка одним з управителів свого Мошногірського маєтку. Григорій як людина творча і працьовита, з великою відповідальністю ставиться до своєї нової роботи. Він навіть винаходить власний спосіб вести бухгалтерський облік і чітко фіксує всі необхідні йому відомості.

Після смерті Михайла Воронцова у 1856 році подружжя Лапченків залишає маєток і до 1868 року живе у м. Мозир, а потім переїжджає до прибалтійського міста Динабурга (нині Даугавпілс), де проходять останні роки складного, досить трагічного, але не менш цікавого життя.

З поступовою втратою зору Григорій Лапченко прожив близько 40 років, малював мало. Останньою була картина "Воскресіння Христове". Помер митець у бідності на 78 році життя, всіма забутий.

Підготував: Ольга ОМЕЛЬЧУК
Джерело: Прес-Центр

Версія для друку


Коментарі
Коментарі можут залишити лише зареєстровані користувачі.
Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.
Варто почитати

MARKETGID NEWS


Украинская Баннерная Сеть

 

 

JOIN.UA

Погода, Новости, загрузка...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

MARKETGID NEWS

Останні новини

Повна стрічка новин

Керівник проекту:Віталій Латишев;

Дизайн та флеш: Дмитро Гончаренко

bigmir)net TOP 100