Громадсько-політичне видання "Прес-Центр"

Інтерактивна карта Черкаського р-ну. Потрібен Flash.
З
03.10.2006 13:02

Таємниця канівського підземелля


Іллюстрація до новини "Приблизно такий вигляд мав Канівський замок у свої найкращі часи"
Приблизно такий вигляд мав Канівський замок у свої найкращі часи
Фото: http://www.kaniv.ck.ua
Спогад про Канівський замок і досі бережуть підземні ходи Дніпрової гори

Часто навесні, після танення снігів, на Дніпровій горі, на міських вулицях і в обійстях канівців провалюється ґрунт, відкриваючи глибокі підземні ходи. Траплялось, на дно проваль спускалися місцеві хлопчаки. Тож, попереджуючи нещасні випадки, ями спішно засипали.

У районі сучасного парку Слави існує ціла система таємних переходів. Ще за князівських часів від церкви святого Юрія (Успенського собору) в чотирьох напрямках відходили підземні ходи. А можливо, то були келії підземного монастиря, викопані ченцями на зразок печер Київської Лаври, ще до побудови кам’яної церкви. З часом ходи руйнувалися; канівчани ними перестали користуватися. Канівське підземелля й дотепер залишається загадкою і чекає на ґрунтовне дослідження.

Дослідники припускають, що поява цих ходів може бути пов’язана з історією Канівського замку, який височів колись, імовірно, саме на Дніпровій (колишній Замковій) горі.

Замок споруджено у 30-х роках ХVІ століття за старости черкаського й канівського Остафія Дашкевича. Часті набіги зі степу спустошили місцеві землі, тож до Канева на спорудження замку уряд направляв ліс і теслярів – "добродеревців". Загалом сюди було направлено понад півтори тисячі робітників з Білорусії, які гнали з верхів’я Дніпра тисячі колод.

Стіни замку робилися з товстих соснових брусів окремими зрубами, які звалися городнями, довжиною в 3 сажні (1 сажень – 2,13 метра). Розмір Канівського замку – 45,5х18 сажнів (Черкаський замок був трохи менший за розмірами – 30х17). Стіни були подвійними, а проміжки засипалися землею – такий оплот не могло пробити гарматне ядро. На верхній частині стіни були криті рублені парапети, в яких робились отвори для стрільби. Нижче йшов другий ряд отворів для гаківниць і рушниць.

На стіни забирались по приставлених колодах з вирубаними східцями. На помості складались різні припаси для оборони: колоди, каміння, яке скидали на ворога під час штурмів. Також тут розміщувались корита з водою на випадок пожежі.

Стіни переривались баштами-вежами, на яких ставили гармати або складали резерв боєприпасів. Їх нараховувалось від 4 до 8. Одна башта – "вежа воротня" – стояла над брамою, на ній було розташовано амбразури для стрільби. Міст, який перекидали через рів з водою, що оточував замок, вів до воріт і піднімався на ланцюгах.

Усередині замку було два будинки, хати челядників та церква святого Спаса. Для добування води до річки йшов тайник. На випадок облоги створювався запас дощової води, яка трубами потрапляла до спеціального резервуара.

Замком відав староста, або воєвода, якого уряд наділяв великими правами, зосереджуючи у його руках військово-адміністративну владу. За рахунок різноманітних податків з торговців, промисловців та міщан, а також судової пені староста утримував замкових слуг, сторожів, гармашів та невеликий загін служебників (близько 50-ти осіб). У розпорядженні старости було також ополчення із місцевого населення.

Здавалось, Канівський замок на той час був неприступною твердинею, але набиті землею, як слід не обмазані глиною соснові колоди у стінах швидко погнили. Тож у 1552 році Канівський замок поруйнувався так, що його необхідно було поновлювати. Дерев’яні будови погнили і повалялись, таємний хід завалився: "...трудна на нем не только оборона, але и сторожа...".

Очевидно, укріплення було відновлено, оскільки замок стояв ще понад два століття. Він був стертий з лиця землі гайдамаками 20 червня 1768 року і більше не відновлювався. Тоді за його стінами сховалися шляхтичі та орендарі, тож гайдамаки підпалили замок разом з усім панством. Від полум’я вибухнули порохові склади, і лише декотрим пощастило врятуватися з того пекла.

Підготував: Ольга ІСАЄВА
Джерело: Прес-Центр

Версія для друку


Коментарі
Коментарі можут залишити лише зареєстровані користувачі.
Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.
Варто почитати

MARKETGID NEWS


Украинская Баннерная Сеть

 

 

JOIN.UA

Погода, Новости, загрузка...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

MARKETGID NEWS

Останні новини

Повна стрічка новин

Керівник проекту:Віталій Латишев;

Дизайн та флеш: Дмитро Гончаренко

bigmir)net TOP 100